X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2021 р. № 763/ІПК/20-40-07-10-19

Головне управління ДПС у    області розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Підприємець є платником єдиного податку третьої групи та надає медичні, консультаційні, консультаційно - освітні послуги через мережу Інтернет, послуги надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 є - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Застосування РРО залежіть не від виду розрахунку, а від способу його здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО може не застосовуватись.

Здійснення розрахунків з використанням банківських установ та/або ПТКС, що належать банкам, не відноситься до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.

Відповідно до статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Кодексу (пункт 6);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14).

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Тобто, не зважаючи на пільгу, встановлену пунктом 14 статті 9
Закону № 265 щодо незастосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, норми Кодексу мають вищу юридичну силу та є обов’язковими до виконання, про, що і зазначено в преамбулі Закону № 265.

В даному випадку діє норма статті 5 Кодексу, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Законом України від 02.03.2015 №222-VII «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно якого медична практика може проводиться лише при наявності відповідної ліцензії.

Також, статтею 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 №2801-XII послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

З урахуванням викладеного та заданих підприємцем питань повідомляємо таке.

У разі надання фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії, застосовування РРО є обов’язковим на загальних підставах, у тому числі при здійсненні розрахунків з застосуванням електронних платіжних засобів.

При наданні, виключно, консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом.

Звертаємо увагу, що при одночасному наданні фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії та консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, застосування РРО є обов’язковим на загальних підставах.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.