Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2021 р. № 784/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби», на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 160/11092/19 за адміністративним позовом Товариства про скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України від 22 травня 2019 року № 2307/6/99-99-12-02-03-15/ІПК «Про рентну плату за користування надрами», наданої на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 у справі № 160/8064/18 за адміністративним позовом Товариства про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі «Про рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин» від 27.04.2018 № 1938/6/99-99-12-03-04-15/ІПК, надану на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 у справі № 804/5808/15 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі № 804/4033/17 про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі «Про надання податкової консультації» від 28.04.2017 № 9481/6/99-99-12-03-04-15, наданої на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015 № К/800/39931/15 про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладену листом «Про надання податкової консультації» від 09.04.2015 № 7577/6/99-99-15-04-01-15, до звернення Товариства від 17.03.2015 № 52-06/2281 (вх. ДФС 6923/6 від 23.03.2015) про надання індивідуальної податкової консультації щодо механізму обчислення рентної плати для користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата), керуючись ст. 52, 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що на підставі спеціального дозволу на користування надрами від 29 липня 1996 року № 585 використовує родовище Скелеватське Магнетитове, основними видами корисних копалин якого є руда кварцит магнетитова та руда кварцит окислена, з метою видобування кварцитів залізистих магнетитових та кварцитів залізистих окислених.

Товариство вказало що об’єктом оподаткування Рентною платою є обсяг видобутої корисної копалини, як результат господарської діяльності з видобування корисних копалин надр на території України (п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Разом з тим Товариство, посилаючись на п. 252.5 ст. 252 Кодексу щодо затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції, просить підтвердити, що товарною продукцією Товариства як гірничого підприємства є залізна руда.

Співвідношення між податковим законодавством з іншими законодавчими актами врегульовано статтею 5 Кодексу, зокрема, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. При цьому інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (ст. 5 Кодексу).

Кодексом визначено, що господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX Кодексу – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничого підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм) (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом (п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платниками Рентної плати є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (далі – Платники) (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Кодексу).

Види товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються Платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ст. 252 Кодексу).

Вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (п. 252.7 ст. 252 Кодексу).

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період (п. 252.14 ст. 252 Кодексу).

Корисні копалини визначено як «природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини» (Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1997 року № 432 (далі – Класифікація).

Класифікацією визначено, що корисним компонентом корисної копалини вважається «складова частина корисної копалини, вилучення якої з метою промислового використання технологічно можливе і економічно доцільне». При цьому основні корисні копалини і компоненти – корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, напрям його промислового використання і назву.

Визначення основних корисних копалин та компонентів при визначенні промислового значення родовища, напрям його промислового використання і назву для руд чорних металів здійснюється відповідно до Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженою наказом Державної комісії по запасах корисних копалин від 18.10.2002 № 155 (далі – Інструкція).

При цьому рудами чорних металів є природні або техногенні мінеральні утворення, що містять чорні метали в концентрації достатній та у формі доступній для їхнього промислового використання.

Таким чином, зважаючи на вказану у спеціальному дозволі на користування надрами назву родовища «Скелеватське Магнетитове», основною корисною копалиною якого є руда кварцит магнетитова, то основним компонентом корисної копалини, що містять чорні метали в концентрації достатній для їхнього промислового використання є мінеральна форма магнетит, що містить залізо у формі доступній для промислового використання підприємствами чорної металургії.

Разом з тим Інструкцією визначено, що «видобувні запаси руд чорних металів – частина загальних запасів чорних металів, видобування й перероблення якої в товарну продукцію гірничого підприємства є економічно доцільним за умови раціонального використання сучасних технічних засобів і технологій та виконання вимог щодо охорони надр і довкілля. Видобувні запаси чорних металів визначаються згідно з прийнятою оптимальною системою розроблення родовища й ураховують втрати й збіднення при видобуванні й переробленні руд чорних металів у товарну продукцію гірничо-металургійного виробництва (п.п. 3.5 п. 3 Інструкції).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2015 року № К/800/39931/15 констатовано, що «Відповідно до вимог підпункту 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, за виключенням агломерації руд з термічною обробкою, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури)…».

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що до видобутих корисних копалин згідно з вимогами «підпункту 14.1.150 пункту 14.1 статті 14 ПК України» не відносяться корисні копалини, у тому числі їх основний компонент, що зазнали зміни «мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури», то об’єктом оподаткування Рентною платою має вважатися руда, отримана під час провадження господарської діяльності Товариства з видобування, що була піддана технологічним процесам добування та первинної переробки, включаючи такі операції переробки як дроблення, мелення, класифікацію (сортування) подрібненої руди магнітним полем, які не призводять до зміни «мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури», але забезпечують накопичення основного компонентну корисної копалини до концентрації металу достатньої для її промислового використання у формі основного компонентну корисної копалини доступній для промислового використання.

Індивідуальна податкова консультація відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.