Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2021 р. № 791/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку повернення коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, директор підприємства здійснив поповненнярахункуплатника податкув СЕА ПДВ(далі – електронний рахунок) власними коштами через Приват24.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ Кодексу та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1177 (далі – Порядок № 569).

Згідно з пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму податку (∑Накл), обчислену за формулою, одним із складових якої, зокрема, є показник ∑ПопРах, який відображає загальну суму поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка.

Тобто, при обрахунку показника формули ∑ПопРахврахуванню підлягають кошти, які зараховані на електронний рахунок платника податку з його поточного рахунку, який перебуває на обліку в ДПС та обліковується за таким платником.

Відповідно до пункту 200¹.4 статті 200¹ Кодексу на електронний рахунок платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 ¹.3 статті 200 ¹ Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 ¹ статті 43 Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН шляхом поповнення електронного рахунка з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за
№ 159/28289, зі змінами і доповненнями(далі - Порядок № 21).

Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку № 21, одним із додатків до декларації з ПДВ є Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4).

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200¹.3 статті 200¹ Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (∑ПопРах).

Таким чином, перерахування коштів з електронного рахунку на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунку (∑ПопРах) не призведе до формування від'ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (∑Накл).

Оскільки, електронний рахунок використовується для сплати сум ПДВ задекларованих в податковій декларації з ПДВ та уточнюючому розрахунку до неї, то кошти зараховані на електронний рахунок не можуть бути використані для сплати інших податків і зборів.

У рамках СЕАПДВ для платників податку передбачено механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Державній казначейськійслужбі України (далі – ДКУ) для роботи в СЕА ПДВ, на його поточний рахунок.

Відповідно до підпункту 200¹.6 статті 200¹ Кодексу у разі, якщо за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 ¹.3 статті 200 ¹ Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (∑ПопРах).

Для відповідного перерахування зайво зарахованих коштів ДПС України надсилає ДКУ реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру ДКУ протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника на поточний рахунок платника податку.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 569, заява про перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку на поточний рахунок такого платника податку подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість.

Для перерахування на поточний рахунок таких коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі – додаток (Д4))».

У додатку (Д4) платник податку заповнює таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (далі – таблиця про відомості). У спеціальному полі під таблицею про відомості додатка (Д4) в обов’язковому порядку вказуються реквізити власного поточного рахунку, на який платник податку  бажає отримати кошти.

У разі, якщо у платника податку за результатами звітного періоду на електронному рахунку наявні зайво зараховані кошти, і платник податку виявив бажання перерахувати такі кошти на власний поточний рахунок, то такий платник податку зобов’язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з податку на додану вартість додаток (Д4). В такому додатку зазначається, зокрема, сума коштів на електронному рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також реквізити власного поточного рахунку такого платника податку, на який він бажає отримати такі кошти.

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

 

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (пункт 53.1 статті 53 Кодексу).

Пунктом 52.2 статті 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.