Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2021 р. № 795/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку застосування пункту 45 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ подано заяву про відмову від використання пільги, передбаченої цим пунктом, на період, що дорівнює шести місяцям. У періоді, на який платник податку відмовився від використання пільги, виникли підстави для відновлення пільгового режиму оподаткування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 ПКУ не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом  подання  заяви. Заява,  у  якій  зазначається  перелік  товарних  позицій

товарів згідно з  УКТ ЗЕД  і період,  на який платник відмовляється  чи  зупиняє

використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника  податків  до  настання  звітного періоду,  в  якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у пункті 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої  у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 46.4 статті 46 ПКУ якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платник ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовує тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та має можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є додатком 3 до Порядку № 21 та не є додатком до  податкової декларації з ПДВ, отже, така заява не належить до податкової звітності.

Щодо питання 1

ПКУ та Порядком № 21 не передбачено можливість відкликання чи внесення змін (подання уточнень) до Заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 2

Чинні норми ПКУ та Порядку № 21 не передбачають можливості зміни порядку оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ та обраного платником податку, шляхом подання до органів ДПС листа у довільній формі, чи скасування поданої заяви про відмову від (зупинення) використання пільги для відновлення можливості застосування пільгового режиму оподаткування, або зміни періоду, на який зупинено використання пільги.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пункт 53.1 статті 53 ПКУ).

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.