Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2021 р. № 796/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ послуг з міжнародного перевезення вантажів та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні неякісного товару і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку є імпортером товару та отримує послуги з перевезення такого товару на митну територію України від перевізника-нерезидента, який не має свого постійного представництва на митній території України.

Крім того, платником податку здійснюються операції зі списання імпортованих товарів, які втратили свій товарний вигляд (зіпсувалися). На частину такого зіпсованого товару, що згідно з договором є понаднормовим браком,  платником податку виставляється рекламація постачальнику.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Щодо порядку оподаткування ПДВ послуг з міжнародного перевезення вантажів, що отримуються від перевізника-нерезидента

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша  операція  з  передачі  права   на  об'єкти   права   інтелектуальної  власності  та  інші

нематеріальні  активи  чи  надання  інших  майнових прав  стосовно  таких  об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання, яке визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місце постачання послуг визначається відповідно до  пунктів 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ.

Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 ПКУ (у тому числі послуг з перевезення), є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, оскільки у ситуації, описаній у зверненні, послуги з перевезення вантажів надаються перевізниками-нерезидентами,  які не мають свого постійного представництва на митній території України,  то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника, отже, з урахуванням норм пункту 185.1 статті 185 ПКУ, за операціями з постачання таких послуг  об'єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому операції з постачання таких послуг  не підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі за нульовою ставкою, та податкові зобов’язання за операціями з отримання таких послуг від нерезидента  платником податку – резидентом – замовником таких послуг не нараховуються і в декларації з ПДВ не відображаються.

Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при списанні неякісного імпортованого товару

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Пунктом 189.1 статті 189 ПКУ встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи викладене, при списанні товарів, які втратили товарний вигляд (зіпсувалися), під час придбання (ввезення) яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та вартість яких не включається до вартості інших товарів, операції з постачання яких підлягають  оподаткуванню, тобто такі товари не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ (тобто виходячи з ціни придбання таких товарів без урахування величини митної вартості), та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, що списуються (незалежно від того, чи було виставлено за такими товарами рекламацію їх постачальнику).

В той же час, у разі задоволення рекламації постачальником порядок нарахування ПДВ (коригування) за  товарами, що списуються, залежатиме від умов, на яких здійснюється задоволення такої рекламації (повернення коштів, знижка на майбутні поставки, допоставка товарів, тощо).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пункт 53.1 статті 53 ПКУ).

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.