Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2021 р. № 822/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо незастосування коригування фінансового результату до оподаткування платником, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено в зверненні, товариство перейшло зі спрощеної системи оподаткування на загальну. Під час перебування на спрощеній системі оподаткування товариством було надано юридичні послуги, оплату за які товариство отримало у безготівковій формі вже після переходу із спрощеної на загальну систему оподаткування.

В зв’язку з зазначеним у платника виникають питання:

1. у разі прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, чи має товариство право не коригувати фінансовий результат до оподаткування на вартість послуг, наданих під час перебування на спрощеній системі оподаткування та оплачених після переходу на загальну систему оподаткування;

2. чи має товариство право не враховувати вартість послуг, наданих під час перебування на спрощеній системі оподаткування та оплачених після переходу на загальну систему оподаткування, у складі будь-якого з показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

3. чи повинно товариство будь-яким іншим чином враховувати вартість послуг, наданих під час перебування на спрощеній системі оподаткування та оплачених після переходу на загальну систему оподаткування, у складі доходів та/або інших показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств та на підставі яких норм Кодексу.

До питань 1, 2

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, у разі переходу платника зі спрощеної системи оподаткування на  загальну систему оподаткування, при декларуванні податку на прибуток, доходи та фінансовий результат до оподаткування такого платника визначаються за правилами бухгалтерського обліку у періоді перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Водночас, враховуючи вимоги п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п.140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Таким чином, у разі, якщо відповідно до норм п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, платник податку приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, такий платник податку не застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу.

Водночас, відповідно до п. 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами і доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – Декларація).

В рядку 4.1.5.1 Додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації відображається різниця, на яку збільшується фінансовий результат, а саме: «сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (п. 4¹ підрозділу 4 розділу XX Кодексу)».

Таким чином, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування і прийняв рішення про незастосування коригувальних різниць, визначених відповідно до положень розділу III Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п.140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих на загальній системі оподаткування за юридичні послуги, надані під час його перебування на спрощеній системі оподаткування.

До питання 3

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат і інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.2 ст. 44 Кодексу передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, питання формування в бухгалтерському обліку доходів, витрат під час перебування платника на загальній системі оподаткування, в тому числі, по операціях з оплати послуг, наданих під час перебування на спрощеній системі оподаткування, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.