Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат з придбання паливно-мастильних матеріалів за безготівковим розрахунком та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні ТОВ заключає договори на купівлю-продаж паливно-мастильних матеріалів, з використанням паливних карток/пластикових смарт-карт постачальників паливно-мастильних матеріалів виконується заправка паливом службового автотранспорту. Види, порядок розрахунку та умови надання паливно-мастильних матеріалів, що надаються покупцю, зазначаються у договорі з постачальником. Загальна кількість, вартість, асортимент паливно-мастильних матеріалів та послуг, що передаються (надаються) за цим договором сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичної кількості, асортименту та вартості поставлених паливно-мастильних матеріалів і наданих послуг договором з постачальником, що підтверджується електронними даними Процесінгового центру постачальника, або даними чеків РОS-терміналів АЗС постачальника, або касових чеків (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС постачальника), або зведених актів приймання-передачі постачальника, або зведених видаткових накладних постачальника, якими оформлялися транзакції і які підтверджують факт передачі паливно-мастильних матеріалів та надання послуг ТОВ. За договором, послуги вважаються наданими ТОВ, а право власності на паливно-мастильні матеріали та всі ризики пошкодження чи втрати паливно-мастильних матеріалів переходять до ТОВ з моменту фактичного отримання паливно-мастильних матеріалів, послуг на АЗС постачальника, що підтверджується даними Процесінгового центру постачальника, або інших документів.
Отримані паливно-мастильні матеріали ТОВ списує на витрати як такі, що використані під час провадження господарської діяльності. ТОВ розробило і затвердило розрахунки нормативних витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, якими керується при списанні паливно-мастильних матеріалів у затверджених наказом по ТОВ звітах на списання палива.
Платник просить надати роз’яснення:
До питань 1 та 2
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст.44 Кодексу).
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі – Положення № 88).
Таким чином, витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами.
Одночасно повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Слід зазначити, що питання порядку визнання у бухгалтерському обліку витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів та оформлення їх первинними документами належить до компетенції Міністерства фінансів України.
До питання 3
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).
Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства з питання оподаткування вартості палива, використаного понад встановлену норму під час виконання трудових обов’язків необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.
Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |