Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2021 р. № 820/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення    від … на отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець є платником єдиного податку 3 групи та надає юридичним особам послуги з прибирання будинків.

Чи потрібно фізичній особі – підприємцю платнику єдиного податку третьої групи у разі перевищення у календарному році доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосовувати РРО якщо розрахунки за надані послуги здійснюються лише шляхом перерахування коштів з банківського рахунку платника на банківський рахунок підприємця?

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, є Закон України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), заборонено.

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Водночас, статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Враховуючи зазначене, та наведений Вами приклад, якщо оплата за надані юридичним особам послуги з прибирання будинків надходить шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання через касу банку або через банківський термінал самообслуговування, то РРО можна не застосовувати.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.