X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2021 р. № 848/ІПК/26-15-04-02-16

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо оподаткування податком на додану вартість маркетингових послуг, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і в межах своїх повноважень повідомляє.

Як зазначено у зверненні,ТОВ укладено договір про надання маркетингових послуг та послуг промоції компанії-нерезиденту, яка створена за законодавством Польщі, послуги будуть надаватись на території України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правовіосновиоподаткування ПДВ встановленорозділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статі 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Незалежно від виду маркетингових послуг вони підпадають під загальне визначення поставки послуг, встановлене підпунктом 14.1.185 Кодексу. Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Це визначення пов'язане за змістом з визначенням, що міститься в частині 1 статті 901 Цивільного кодексу щодо договору про надання послуг.

Для цілей податкового законодавства маркетинг - це послуга, яка споживається в процесі виконання певних дій. Головним завданням підприємства є відображення в документах інформації, на підставі якої чітко проглядається склад і обсяг придбаних послуг, тобто конкретизований склад маркетингових послуг, а також чи пов'язані взагалі такі послуги з діяльністю платника і чи була в них економічна діяльність.

Крім того повідомляємо, термін "промоція" в статтею 14 Кодексу не визначено.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні встановленому іншими законами.

Згідно із підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Місцем постачання послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пункті 186.2 і пункті 186.3 цієї статті.

Враховуючи наведене вище, операція з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об'єктом оподаткування ПДВ за ставкою 20 відсотків, незалежно від того, кому вони надаються, резиденту чи нерезиденту.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.