Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення Товариства щодо сплати земельного податку, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс) повідомляє.
Товариство проінформувало, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з основним видом діяльності «надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (КВЕД 68.20) і є власником нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці (далі – Ділянка), щодо якої відсутні правовстановлюючі документи на землю.
Товариство, посилаючись на п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві») запитує, чи виникає обов’язок подавати податкову декларацію з плати за землю та сплачувати земельний податок (далі – Податок).
Для забезпечення встановленого ст. 206 Земельного кодексу України принципу платності використання землі, як на умовах власності, так і користування (постійного або строкового), необхідним є ідентифікація таких ділянок як об’єкта цивільних відносин, а саме за такими елементами податку: платник – власник або користувач; об’єкт оподаткування – межі та площа; база оподаткування – нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 Податкового кодексу).
Відповідно до ст. ст. 269, 270, 288 Податкового кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок, а об’єктами оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу).
Зважаючи на викладене, обов’язок зі сплати Податку виникає у власника нерухомості з моменту переоформлення ним права власності чи користування Ділянки, тобто з моменту державної реєстрації прав на Ділянку.
Разом з тим, використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.
Водночас звертаємо увагу, що орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |