Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) розглянула звернення, щодо виду та розміру податків, належних до сплати при оформленні договору довічного утримання і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно зі ст. 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 ЦКУ.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта
ст. 334 ЦКУ).
Крім того, в договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені, зокрема, всі види матеріального забезпечення (частина перша
ст. 749 ЦКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 розділу IV ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема:
частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннямист.172ПКУ(п.п.164.2.4п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
іншідоходи,крімзазначенихуст.165ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється ст. 172 розділу IV ПКУ, відповідно до п. 172.8 якої для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (абзац перший п. 172.3 ст. 172 ПКУ).
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що, зокрема, продає (передає) нерухомість, до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (п.п. «а» п. 172.5 ст. 172 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XXПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XXПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XXПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичнихосіб та військовогозборудо бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Разом з тим відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Отже, у розумінні ПКУ за договором довічного утримання відчужувачем здійснюється продаж нерухомого майна. З метою оподаткування застосовуватимуться положення ст. 172 ПКУ.
У разі якщо за договором довічного утримання відчужувач отримує дохід у вигляді матеріального забезпечення, такий дохід на підставі п.п. 164.2.20
п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відчужувача як інші доходи та оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ та військовим збором за ставкою 1,5 відс., встановленою п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Водночас зауважуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує детального вивчення документів (матеріалів).
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |