Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2021 р. № 801/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді страхового відшкодування і в межах компетенції повідомляє.

Платника податків, який отримав страхове відшкодування за договором КАСКО, цікавить сплата податку на доходи фізичних осіб із зазначеного відшкодування.

Відносини у сфері страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України
від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961), згідно з п. 22.1 ст. 22 якого у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому страхова виплата – це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу установлено ст. 165 Кодексу, згідно з
п.п. «в» п.п. 165.1.27 п. 165.1 якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема сума страхового відшкодування, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента або страховика-нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, та сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону № 1961, за умови, що під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування, а під час страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України відповідно до Закону Закону № 1961, не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Порядок застосування п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010 № 997 затверджено Порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління (далі – Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено умови, за яких сума страхового відшкодування, отримана платником податку від страховика-резидента при страхуванні цивільної відповідальності, визначена п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу, не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу
(п.п. 164.2.20 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 Кодексу).

Враховую зазначене, сума страхового відшкодування, отримана платником податку за договором страхування цивільної відповідальності від страховика-резидента не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника - фізичної особи за умови дотримання вимог п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та Порядку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

У разі недотримання вимог п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу та Порядку вказаний дохід оподатковується на загальних підставах.

Щодо питання сплати (перерахування), утримання підприємством до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу отриманого Вами у вигляді страхового відшкодування

Відповідно до п.п. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Підпунктами 70.3.3 та 70.3.4 п. 70.3 ст. 70 Кодексу, передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) включаються дані про фізичних осіб:

сума нарахованих та/або отриманих доходів;

сума нарахованих та/або сплачених податків.

Згідно з п.п. 70.15.2 п. 70.15 ст. 70 Кодексу відомості з Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків визначено розділом Х Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб − платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2017
за № 1306/31174.

Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.