Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.03.2021 р. № 866/ІПК/99-00-18-04-02-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію на звернення Державного підприємства (далі – Підприємство) щодо обчислення грошових зобов’язань з частини чистого прибутку (доходу) та заповнення форми розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженої наказом ДПА України від 16.05.2011 № 285 (далі – Розрахунок).

Підприємство повідомило, що за підсумками роботи за І півріччя 2020 року отримало збитки у розмірі 4 000 тис. грн. (показник рядка 2355 «Чистий фінансовий результат збиток» фінансової звітності форми № 2), а також суму капіталу у дооцінках у розмірі 22 000 тис. грн. (показник рядка 2400 «Дооцінка (уцінка) необоротних активів» фінансової звітності форми № 2), яка була перенесена до нерозподіленого прибутку. Підприємство запитує як правильно обчислити суму частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету та чи можливо повернути надміру сплачену суму частини чистого прибутку (доходу).

Відповідно до статті 11¹ Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185) державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року        № 138 (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня
2020 року – у розмірі 80 відсотків.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Таким чином, при визначенні об’єкту оподаткування з частини чистого прибутку (доходу) Порядком передбачено врахування, зокрема, суми чистого фінансового результату у вигляді прибутку (показник рядка 2350 «Чистий фінансовий результат прибуток» фінансової звітності форми № 2).

Отже, враховуючи, що Підприємство за підсумками фінансово-господарської діяльності за І півріччя 2020 року отримало збиток, то у рядку 01 Розрахунку відображається сума капіталу в дооцінках за цей період, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління. При цьому, показник чистого фінансового результату у вигляді збитку у рядку 01 Розрахунку не враховується.

Водночас зазначаємо, що порядок розрахунку частини чистого прибутку не визначається Кодексом, а встановлено Порядком, і такий розрахунок базується виключно на правилах бухгалтерського обліку.

Підпунктом 19¹.1.51 п. 19¹.1 ст. 19 Кодексу на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

При цьому формування та реалізацію державної дивідендної політики відповідно до ст. 5² Закону № 185 управління об’єктами державної власності забезпечують Міністерство фінансів України разом з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Також, згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Тому з питання бухгалтерського обліку операцій, що враховуються при визначенні частини чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо можливості повернення надміру сплаченої суми частини чистого прибутку (доходу).

Грошовим зобов’язанням платника податків відповідно до п.п. 14.1.39
п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань, та у випадках, передбачених статтею 35¹ Кодексу.

Органи Державної податкової служби при поверненні надміру сплачених сум грошових зобов’язань керуються ст. 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Мінфіну від 11.02.2019  № 60.

Водночас інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.