Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.03.2021 р. № 858/ІПК/20-40-04-02-14

щодо обов’язку подання податкової звітності і сплати земельного податку, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI (далі – Податковий кодекс) повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником об’єкту нерухомості, розташованого на земельній ділянці (далі – Ділянка), щодо якої відсутні правовстановлюючі документи на землю. На сьогоднішній день товариство здійснює заходи по оформленню права власності на земельну ділянку.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства та відсутність правовстановлюючих документів на землю запитує, чи виникає обов’язок подавати податкову декларацію з плати за землю та сплачувати земельний податок (далі – Податок).

Для забезпечення встановленого ст. 206 Земельного кодексу України принципу платності використання землі, як на умовах власності, так і користування (постійного або строкового), необхідним є ідентифікація таких ділянок як об’єкта цивільних відносин, а саме за такими елементами податку: платник – власник або користувач; об’єкт оподаткування – межі та площа; база оподаткування – нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. ст. 269, 270, 288 Податкового кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок, а об’єктами оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 Податкового кодексу).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу).

Зважаючи на викладене, особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Податкового кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Податкового кодексу не повинна сплачувати земельний податок.

Разом з тим, використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.

Водночас звертаємо увагу, що орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.