Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2021 р. № 903/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)розглянула Вашезвернення від … щодо практичного застосування норм  законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (далі – єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований  фізичною особою – підприємцем і є найманим працівником та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо сплати єдиного внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно із п. 4 частини першої ст.  4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом  № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску(п.3 частинипершоїст. 7 Закону № 2464).

Крім того, згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, іншіюридичні особи, яківикористовуютьнайманупрацюфізичнихосіб на умовах трудового договору (контракту) або на іншихумовах, передбаченихзаконодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

01.01.2021 набули чинностізміни, внесені Законом України від 13.05.2020  № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування» щодо усунення дискримінації за колом платників» до ст. 4 Закону № 2464, відповідно до яких: особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платникамиєдиноговнеску за умовисамостійноговизначення за місяцізвітногоперіоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже, фізична особа – підприємець, яка має основне місце роботиз 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таку особуу розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.