Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2021 р. № 576/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою та планує організувати свій бізнес з вирощування об’єктів аквакультури (риби) в умовах індустріальної аквакультури (із застосуванням установок замкнутого водопостачання) для подальшого роздрібного продажу та переробки: соління, копчення, тощо.

Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо оподаткування доходів, отриманих від продажу такої риби, а також процедури реєстрації фізичної особи – підприємця.  підприємцем – платником єдиного податку другої групи з 01.04.2020.

За своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями (п. 2 ст. 3 ГКУ).

Відповідно до ст. 43 ГКУ підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до ст. 177 або глави 1 розділу ХІV Кодексу в залежності від обраної системи оподаткування.

Так, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу ХІV Кодексу.

Відповідно до ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Крім того, доходом фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Види діяльності, за умови здійснення яких фізичні особи - підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи, визначені у
п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Статтею 296 Кодексу визначено порядок ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу).

Згідно з п. 177.5 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Крім того, ст. 255 Кодексу визначено порядок сплати рентної плати за спеціальне використання води.

Реєстрація фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) шляхом включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Контролюючі органи отримують відомості з Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії згідно із Законом № 755.

Взяття на облік фізичних осіб – підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру без подання заяв та документів платником податків.

Питання взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців регулюються:

як платник податків – ст. 65 Кодексу та п. 6.1, 6.5 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України
від 22.04.2014 № 462);

як платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та розділом ІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

Дані про взяття на обліку фізичних осіб – підприємців передаються до Єдиного державного реєстру у день взяття на обліку за основним місцем обліку із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, найменування ідентифікаційного коду контролюючого органу, в якому фізичну особу – підприємця взято на облік.

Взяття на облік  фізичної особи – підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) фізичній особі – підприємцю у порядку, встановленому Законом № 755.

Водночас слід зазначити, що фізичні особи – підприємці не є платниками податку на прибуток підприємств.

Одночасно зауважуємо, що питання четверте та шосте, які наведені у Вашому зверненні, не знаходиться у компетенції Державної податкової служби України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.