Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2021 р. № 589/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула запити фізичної особи – підприємця щодо перебування на спрощеній системі оподаткування та в межах компетенції повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обмеження щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Добування корисних копалин – це сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постановою Кабінету міністрів України № 827 від 12.12.1994  затверджений перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, в якому підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи не здійснюється видобуток корисних копалин, зокрема підземних вод, то за умови дотримання усіх інших вимог, визначених п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, то така фізична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Разом з тим, якщо фізична особа – підприємець планує здійснювати або здійснює видобуток зазначених корисних копалин, то такий платник податків не може бути платником єдиного податку.

Слід зауважити, що ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.