Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.02.2021 р. № 636/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм розділу IV Кодексу при виконанні банком функції уповноваженого банку з надання фінансової державної підтримки фізичним особам – суб’єктам підприємництва у вигляді часткової компенсації процентів за кредитами в рамках реалізації заходів, визначених п. 4 Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (далі – Порядок) та в межах компетенції повідомляє.

Умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва визначено Порядком, відповідно до п. 3 якого надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд). Для виконання вимог Порядку Фонд затверджує програму фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, яка може містити додаткові умови для уповноважених банків у визначених цим Порядком межах.

Згідно з п. 6 Порядку державна підтримка надається через банки, що відповідають критеріям, визначеним у додатку та підписали з Фондом договір про співробітництво за формою, затвердженою Фондом (далі - уповноважені банки).

При цьому державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді, зокрема часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами, що надаються суб'єктам підприємництва для реалізації мети, визначеної п. 4 Порядку (далі - компенсація процентів) (п. 7 Порядку).

Компенсація процентів надається Фондом суб'єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової процентної ставки (п. 13 Порядку).

Компенсація процентів за кредитом, наданим суб'єкту підприємництва, здійснюється Фондом щомісяця (п. 14 Порядку).

Відповідно до п. 15 Порядку сплата Фондом компенсації процентів за кредитами, наданими суб'єктам підприємництва, здійснюється з використанням рахунків умовного зберігання (ескроу), відкритих Фондом.

Фонд з метою сплати суб'єктам підприємництва компенсації процентів за кредитами, наданими уповноваженим банком, відкриває рахунок умовного зберігання (ескроу) в такому уповноваженому банку.

За умови вчасного та в повному обсязі виконання суб'єктом підприємництва зобов'язань за кредитним договором уповноважений банк щомісяця перераховує кошти компенсації процентів з рахунка умовного зберігання (ескроу) Фонду для подальшого зарахування таких коштів в рахунок часткового погашення нарахованих процентів за кредитом суб'єкта підприємництва відповідно до умов договору про співробітництво, укладеного між Фондом та уповноваженим банком, кредитного договору, укладеного уповноваженим банком із суб'єктом підприємництва, та договору рахунку умовного зберігання (ескроу), укладеного між Фондом і уповноваженим банком.

Разом з тим суб'єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком та/або Фондом будь-якого факту:

надання суб'єктом підприємництва недостовірної або недійсної інформації, що призвело до виплати коштів державної підтримки на користь суб'єкта підприємництва, який не мав права на отримання такої державної підтримки;

нецільового використання суб'єктом підприємництва кредитних коштів, отриманих від уповноваженого банку;

визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги державної підтримки, наданої Фондом на користь суб'єкта підприємництва, державною допомогою, недопустимою для конкуренції;

належності суб'єкта підприємництва до суб'єктів, які визначені ст. 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

У разі виявлення будь-якого із перелічених фактів суб'єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки та зобов'язаний повернути Фонду таку незаконно отриману державну підтримку (п. 35 Порядку).

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, здійснюється відповідно до ст. 177
розділу IV Кодексу або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Крім того, доходом для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Оскільки дохід у вигляді компенсації процентів не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності фізичної особи – підприємця, то такий дохід, незалежно від обраної фізичною особою – підприємцем системи оподаткування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено кінцевий перелік доходів, які не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків, зокрема сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Відповідно до п. 4 розділу IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі - додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб сума компенсації відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «128».

Таким чином, якщо компенсація процентів, яка отримана фізичною особою, буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік відповідно до норм Порядку, то сума такого відшкодування може бути віднесена до категорій доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, та відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «128».

При цьому слід зазначити, що оскільки компенсація процентів за кредитом, наданим суб'єкту підприємництва, здійснюється Фондом, то такий Фонд як податковий агент має виконати усі функції, визначені Кодексом.

Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому
ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу
(п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань. 

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.