Головне управління ДПС у Запорізькій області розглянуло запит фізичної особи – підприємця Синєок Г.щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Питання:
1. Підприємець отримує оплату через банківську систему LiqPay, чи потрібно йому використовувати реєстратор розрахункових операцій
з 01.12.2020 року?
2. Якщо підприємець раніше зареєстрував програмний реєстратор розрахункових операцій з 01.10.2020 року, так як приймав оплату через LiqPay, чи можна зараз скасувати його реєстрацію?
1. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 є - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Застосування РРО залежить не від форми розрахункових операцій, а від способу їх здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО може не застосовуватись.
Здійснення розрахунків з використанням відділень банківських установ та/або ПТКС, що належать банкам, не відноситься до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
РРО також можна не застосовувати при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, згідно пункту 14 Закону № 265.
Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
З урахуванням викладеного повідомляємо, що обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку другої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом та/або здійснення визначених Пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу видів діяльності.
Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), та за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів реєстратор розрахункових операцій може не застосовуватись.
У разі наявності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний проводити розрахункові операції через такий реєстратор розрахункових операцій зі створенням та видачею відповідного розрахункового документу (чек з реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій), в якому має бути зазначена форма оплати.
У випадку здійснення розрахунків, виключно в безготівковій формі, що не відносяться до розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, Ви можете відмовитись від застосування ПРРО.
2. Відповідно до розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 23.06.2020 року №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року N547», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2020 р. за N 635/34918, реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій діє до дати скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій, що здійснюється шляхом виключення його з Реєстру та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі.
Реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій скасовується на підставі Заяви з позначкою "Скасування реєстрації", яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення за формою N 2-ПРРО з позначками "несправність" або "крадіжка пристрою чи компрометація ключа".
До подання Заяви про скасування реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій суб'єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених програмним реєстратором розрахункових операцій (далі - ПРРО) розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень.
Інформація щодо обробки Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб'єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |