Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2021 р. № 969/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                       Товариства про надання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) стосовно реалізації холодоагентів R600a, R290 та, в межах своїх повноважень, повідомляє таке.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1 статті 1 Кодексу визначено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом. Зокрема Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, а також відповідальність за порушення податковогозаконодавства.

Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультаціянадається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зверненні Товариство поінформувало, що планує здійснювати поставку товарів (холодоагент/фреон R600a та R290) на територію України від виробника, що знаходиться у Китайській Народній Республіці.

Також повідомлено, що протягом одного календарного року Товариство планує поставляти, з подальшим продажем, на територію України товар у балонах (ємностях): 1,2 л, 5 л, 11 л, 12 л, 12,5 л, 14,3 л в загальній кількості 20 тон. Одразу після розмитнення, з митного складу, в день розмитнення, товар планується продаватись контрагентам.

Відповідно до наданого Експертного висновку Київської торгово-промислової палати (код 2944691) від 20.11.2020 № К-1388 визначено коди зазначених холодоагентів згідно з УКТ ЗЕД, а саме:

R600а, хімічна назва – Ізобутан (Isobutane), CAS 75-28-5 за кодом 2901100010 згідно з УКТ ЗЕД «Вуглеводні ациклічні: - насичені: - - бутан, ізобутан»;

R290, хімічна назва – Пропан (Propane), вміст основної речовини – 99,9%, CAS 74-98-6 за кодом 2711121900 згідно з УКТ ЗЕД «Гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані: - скраплені (зріджені): - - пропан: - - - пропан, чистота якого не менш як 99%: - - - - для інших цілей».

Товариство просить надати податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є товар холодоагент R600а та R290 пальним для цілей ліцензування і пального акцизу?

2. Чи повинне Товариство та за яких умов реєструватись як платник акцизного податку та сплачувати акцизний податок при реалізації холодоагенту R600а та R290, якщо така реалізація (продаж) буде відбуватись з митного складу?

3. Чи повинно Товариство отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним для реалізації холодоагентів R600а та R290?

4. Чи буде Товариство розпорядником акцизного складу та чи зобов’язане Товариство реєструвати акцизний склад для здійснення реалізації холодоагентів R600а та R290, якщо така реалізація (продаж) буде відбуватись з митного складу?

5. Чи буде порушенням податкового законодавства здійснення реалізації (оптової торгівлі) холодоагенту R600а та R290 без реєстрації акцизного складу за умови, що Товариство не планує зберігати пальне.

Враховуючи викладене вище, слід зазначити наступне.

Щодо питання 1.

Відповідно до підпункту 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексупальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Визначити чи є пальне підакцизним можливо лише на підставі інформації про призначення товару, його фракційний склад та фізико-хімічні показники. Зазначена інформація повинна бути підтверджена відповідними документами (сертифікатами відповідності, паспортами якості, висновками компетентної експертної установи тощо, в яких зазначаються дані на відповідність державним стандартам). У випадку встановлення, що Товариство придбає підакцизний товар, при подальшій його реалізації ставки акцизного податку застосовуватимуться відповідно до коду товару заУКТ ЗЕД та описом згідно з УКТ ЗЕД.

Ставки акцизного податку, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів та перелік підакцизних товарів, що відповідають певним кодам товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД та їх описам згідно з УКТ ЗЕД, які є пальним встановлені підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу товари за кодами 2711 12 19 00 «Скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази», 2901 10 00 10 «Бутан, ізобутан» згідно з УКТ ЗЕД являються пальним, з яких справляється податок за ставкою 52 євро за1000 літрів.

Щодо питання 2.

Платником акцизного податку згіднопункту 212.1 статті 212 Кодексу є, зокрема:

особа – суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (пп. 212.1.2);

особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (підпункт 212.1.15).

Відповідно до п. 213.1 статті 213 Кодексуоб'єктами оподаткування, зокрема, є операції з:

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (пп.213.1.3);

реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (пп. 213.1.12).

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Згідно підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Таким чином, Товариство є платником акцизного податку, у якостіособи, яка здійснює:

ввезенняпального на митну територію України і відповідно сплачує акцизний податок до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу);

реалізаціюпального на митній території Україниі відповідно підлягає  реєстрації платником акцизного податку, обов’язок щодо сплати акцизного податку виникатиме у разі наявності об’єкта оподаткування акцизним податком– реалізації понад обсяги, що отримані,  ввезені, вироблені.

Слід зазначити, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, – тягне за собою  накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального або спирту етилового (пункт 117.3 статті 117 Кодексу).

Щодо питання 3.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території Українирегулюються Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»  (далі – Закон № 481).

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним визначений статтею 15 Закону № 481, а саме:

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва.

Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

В той же час, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 визначено наступні поняття і терміни:

оптова торгівля пальним – діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним – місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Отже, згідно діючого податкового законодавства, у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам, де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування, Законом № 481 визначено, щотакому суб’єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва, враховуючи норми статті 15 Закону № 481, коли суб’єкт господарювання таку ліцензію не отримає.

Слід зазначити, за порушення норм щодо виробництва і торгівлі пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно статті 17 Закону № 481.

 

Щодо питань 4 та 5.

 

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено низку змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (пункт 230.1 статті 230 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу(підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу передбачено, щоплатники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади – у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, згідно діючого податкового законодавства, платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального в приміщенні або на митній території України та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, враховуючи норми підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, вважатиметься розпорядником акцизного складу та такий платник акцизного податку зобов’язаний зареєструвати акцизний склад відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу. 

Згідно із п. 232.1 ст. 232 Кодексу обсяги ввезеного на митну територію України пального або спирту етилового обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в такій послідовності:

1) зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

2) розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, або акцизними складами, які є ліцензійними митними складами, на яких здійснюється митне оформлення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку - розпорядником таких акцизних складів пересувних/акцизних складів.

Митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 121 Глави 20 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами і доповненнями).

Слід зазначити, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 41 Кодексу).

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.