Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2021 р. № 580/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу у вигляді авторської винагороди (роялті), який виплачується юридичною особою – резидентом фізичній особі – нерезиденту (громадянину Федеративної Республіки Німеччини) за отриману виключну ліцензію на публікацію книги нерезидента на території України, і в межах компетенції повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – нерезидент.

Згідно з п. 163.2 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено
п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку встановлено ст. 165 Кодексу.

Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу (п.п. 164.2.3 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Оподаткування роялті регулюється п. 170.3 ст. 170 Кодексу, відповідно до
п.п. 170.3.1 якого роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою 18 відс., визначеною ст. 167 Кодексу.

Крім того, вказаний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Водночас відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно (далі – Угода), яка ратифікована Верховною Радою України 22.11.1995 і є чинною в українсько-німецьких податкових відносинах з 04.10.1996, застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав» (ст. 1 Угоди).

У розумінні Угоди термін «особа» означає будь-яку фізичну особу і компанію (п.1 ст. 3 (Загальні визначення) Угоди). Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення Угоди, встановлені ст. 4 (Резиденція) Угоди.

Положеннями пп. 1 та 2 ст. 12 (Роялті) Угоди визначено:

«1. Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню тільки у цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним власником роялті.

2. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 процентів валової суми роялті у межах значення пункту 4 підпункту a) цієї статті».

Термін «роялті» при використанні ст. 12 Угоди означає, зокрема, платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування, за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення  (п.п. a) п. 4 ст. 12 Угоди).

Таким чином, при виплаті юридичною особою - резидентом України на користь фізичної особи - нерезидента  доходу у вигляді роялті, зазначених у
п.п. a) п. 4 ст. 12 Угоди, утримується податок з такого доходу, який відповідно до п. 2 ст. 12 Угоди не повинен перевищувати 5 відс. валової суми роялті, у разі, якщо така особа у контексті Угоди є резидентом Федеративної Республіки Німеччини та фактичним власником роялті.

Щодо інших ваших питань, пов’язаних із практичним застосуванням положень ст. 12 Угоди, зазначимо, що з цією метою особі (податковому агенту), яка виплачує доходи нерезиденту, слід керуватись порядком застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, встановленим ст. 103 Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 1 ст. 2 (Податки, на які поширюється Угода) Угоди її положення «застосовуються до податків на доход і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави». У п. 3 ст. 2 Угоди зазначено, що існуючими податками, на які поширюється Угода в Україні є, зокрема, „прибутковий податок з громадян”.

«Угода застосовується також до всіх ідентичних або подібних по суті податків, які будуть стягуватися однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди, в доповнення до або замість існуючих податків» ( п. 4 ст. 2 Угоди).

Слід зазначити, що податок, вказаний як «прибутковий податок з громадян» у п. 3 ст. 2 Угоди, мав таку назву відповідно до податкового законодавства України, чинного на момент підписання цієї Угоди. На сьогодні цей податок визначений Кодексом як «податок на доходи фізичних осіб», тобто обидва податки є ідентичними.

Звертаємо увагу, що до переліку податків, на які поширюється Угода, не віднесено військовий збір.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.