Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2021 р. № 760/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна   податкова   служба   України   розглянула  запина адресу ДПС (вщодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У листі                    запитує:

1. Яким чином здійснюється оприбуткування готівки без ведення книги ОРО на РРО?
2. Яким чином здійснюється занесення інформації згідно з /електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку, якщо книги ОРО на РРО не ведуться?
3. У якому місці та у який спосіб забезпечується зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків  у електронній формі без ведення книги ОРО на РРО?
4. На яких носіях потрібно зберігати електронні фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти) у разі коли книги ОРО на РРО не ведуться?
5. У якому форматі файлу потрібно зберігати електронні фіскальні звітні чеки (щоденні Z-звіти), якщо книги ОРО на РРО не ведуться?

Питання 1 та 2.

Згідно з абзацом третім п. 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення 148), оприбуткуванням  готівки   в   касах   установ/підприємств  та  їх відокремлених

підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Виходячи з викладеного, оприбуткуванням готівки для суб’єктів господарювання, які не ведуть книги ОРО на РРО, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі.

Разом з цим пунктом 12 Положення 148 визначено, що суб’єкт господарювання на підставі цього Положення зобов'язаний розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів [внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку]. Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам цього Положення та не суперечити законодавству України.

Питання 3, 4, 5.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України від 06 липня від 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до пп. 9 і 10 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій та створювати контрольні стрічки в паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг), а на програмних реєстраторах розрахункових операцій у разі здійснення розрахункових операцій у режимі оф-лайн відповідно до вимог цього Закону – до моменту передачі електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу

Відповідно до п. 22 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі – Вимоги № 199), фіскальний блок повинен складатися, зокрема з таких функціональних вузлів, як фіскальна пам’ять, процесор, який керує механізмом друкування чеків і звітів, індикаторами реєстратора, грошовою скринькою, клавіатурою, іншим обладнанням, включеним до складу реєстратора, а також виконувати операції із формування звітів реєстратора та розрахункових документів, занесення фіскальної інформації до фіскальної пам’яті та модуль безпеки, що згідно з технологією, розробленою Національним банком, забезпечує здійснення контролю відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції для реєстратора, що створює контрольну стрічку в електронній формі.

При цьому, згідно з п.п. 9 п. 4 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, фіскальна інформація - інформація про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор у фіскальному режимі роботи, що заноситься до фіскальної пам’яті цього реєстратора за підсумками дня або будь-якого іншого періоду, Z-звіт – денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті реєстратора.

Також згідно з пп. 24 і  28 Вимог № 199 конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту реєстратора. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби реєстратора за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

 

Таким чином, сформовані фіскальні звітні чеки (Z-звіти) реєстратора розрахункових операцій заносяться до фіскальної пам’яті, де мають зберігатися.

Разом з цим пунктом 12 Положення 148 визначено, що субєкт господарювання, відповідно до вимог цього Положення, зобов'язаний визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Таким чином, у разі не ведення книги ОРО на РРО, суб’єкт господарювання має право видати розпорядчий документ, у якому передбачити формат, місце та носії, на яких забезпечуватиметься зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків  у електронній формі та можливість їх візуального перегляду.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.