Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2021 р. № 949/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення від … про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець є платником єдиного податку третьої групи та здійснює виробництво ювелірних виробів.

1. Яким чином приймати оплату готівкою частинами (аванс та післяплата) через РРО (програмний РРО)?

Згідно з пп. 1 і 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі –
Положення № 13), фіскальний чек має містити такий обов’язковий реквізит, як зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при прийманні авансу від замовника за виготовлення певного ювелірного виробу має видати йому розрахунковий документ у якому, зокрема, зазначено  форма оплати та її сума.

Після виготовлення замовленого виробу та направлення поштовим оператором споживачу у вказане ним відділення поштового оператора, у відправлення окрім товару має бути вкладено фіскальний чек встановленої форми та змісту з зазначеним у ньому відповідної форми оплати, який має бути наданий покупцю разом із оплаченим товаром.

 

2. Чи має фізична особа – підприємець при здійсненні лише безготівкових розрахунків із зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок без застосування РРО?

При оплаті покупцями замовлених виробів виключно через каси банків та ПТКС, що належать банкам, на розрахунковий рахунок суб’єкта господарювання застосовувати РРО та/або програмні РРО не потрібно.

3. Чи необхідно подавати форму № 20-ОПП та в які строки при реєстрації договору оренди офісного приміщення, де буде встановлено РРО (Програмний РРО)?

Відповідно до п. 63.3 ст. 3 Кодексу об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Порядок обліку платників податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України  29.12.2011 за № 1562/20300 (далі –
Порядок № 1588).

Згідно з абзацами першим і другим Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Першоджерелом даних для заповнення повідомлення № 20-ОПП є правовстановлюючі документи.

У разі укладання між суб’єктами господарювання договору оренди, за яким об’єкт нерухомого майна (офісне приміщення) орендується, повідомлення № 20-ОПП подається у порядку та строки, визначені п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588.

Повідомлення № 20-ОПП заповнюється з дотриманням пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до повідомлення № 20-ОПП) згідно з якою заповнюється графа «стан об’єкта оподаткування», який є актуальним на дату цього повідомлення, наприклад, стан орендується.

 

4. Яким чином зареєструвати програмний РРО, який буде використовуватись на віддаленому сервері?

На виконання вимог чинного законодавства з 01.08.2020 для використання суб’єктами господарювання на офіційному веб-порталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/ розміщено два безкоштовних програмних рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток ПРРОсто, які призначено для проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання.

Реєстрація та застосування програмних РРО здійснюється відповідно до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).

Після встановлення безкоштовного програмного рішення на відповідний пристрій такий програмний РРО підлягає реєстрації згідно з Порядком № 317 (п. 3 розділу І Порядку № 317) .

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 307 реєстрація програмного РРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних РРО за формою
№ 1-ПРРО (додаток 1 до Порядку № 317), що подається до фіскального сервера засобами електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) у електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів або засобами телекомунікацій.

Згідно з абзацом першим п. 5 розділу ІІ Порядку № 317 у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера програмного РРО.

Після реєстрації програмний РРО може застосовуватися суб’єктом господарювання із дотриманням розділу IV Порядку № 317.

Згідно з п. 2 розділу IV Порядку № 317 програмний РРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Для користувачів програмних РРО на офіційному веб-порталі ДПС створено банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/), який містить актуальну інформацію, пов’язану з програмними РРО, включаючи нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації програмного РРО, отримання електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС, інструкції щодо заповнення та подання форм.

 

5. Які підтверджуючі документи потрібно мати для ведення товарного обліку, щоб врахувати технологічні витрати дорогоцінного металу при виготовленні ювелірної продукції?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані

вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Наказом Міністерства фінансів України від 15.09.2015 № 780 затверджено Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять (далі – Методичні рекомендації № 780).

Методичні рекомендації № 780 застосовуються юридичними особами всіх форм власності та фізичними особами – підприємцями, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням.

Вимоги до обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, зокрема,  витрат дорогоцінних металів, визначено розділом ІІ Методичних
рекомендацій № 780.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.