Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2021 р. № 956/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит на отримання індивідуальної податкової консультації від … фізичної особи – підприємця … про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Згідно із запитом фізична особа – підприємець надає послуги та здійснює роздрібну торгівлю.

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю застосовувати РРО при проведенні покупцем розрахунків за послуги за допомогою платіжної системи … тощо відповідно до п. 14 ст. 9 Закону № 265?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України      (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Разом з цим, з 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи зазначене, та наведений Вами приклад, при проведенні розрахунків за наданні послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО не застосовується.

 

Чи необхідно фізичній особі – підприємцю застосовувати РРО за умови проведення покупцем розрахунків за послуги з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС) відповідно до п. 14
ст. 9 Закону № 265?

Слід зазначити, що проведення розрахунків з використанням ПТКС не є розрахунками за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, для яких п. 14 ст. 9 Закону № 265 передбачено пільгу щодо незастосування РРО.

Проте, відповідно до п. 10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2019 № 148, розрахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських установ для подальшого її переказу на рахунки інших суб’єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Відповідно п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Згідно з п.п. 12 п. 4 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України             від 25.09.2018 № 103, каса банку – сукупність операційних кас банку (філій, відділень), пунктів дистанційного обслуговування, пунктів обміну іноземної валюти, а також ПТКС та банкоматів.

Враховуючи викладене, та наведений Вами приклад,  якщо фізична особа – підприємець отримує на свій банківський рахунок кошти від клієнта в оплату за надані послуги, що внесені клієнтом до ПТКС для подальшого їх переказу, то такі кошти будуть вважатися для фізичної особи – підприємця безготівковими, і РРО ним може не застосовуватись.

 

У разі здійснення фізичною особою – підприємцем торгівлі слід врахувати наступні норми законодавства.

Відповідно до п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу з
1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.