Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2021 р. № 960/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна   податкова    служба    України    розглянула    Ваше   звернення від  01.02.2021 № 01/02 (вх. ДПС № 617/ІПК/6 від 10.02.2021) про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням фізична особа підприємець – платник єдиного податку Костянтин Колесніков провадитьдіяльність у сфері електрозв’язку та є інтернет – провайдером з надання телекомунікаційних послуг. Оплата послуг за надання доступу до мережі Інтернет на рахунок проводяться із застосуванням платіжних систем із застосуванням інтернет – еквайрингу.

Чи необхідноФОП КолесніковуК.С. застосовувати РРО при отриманні оплати за надання телекомунікаційних послуг доступу до мережі Інтернет:

1) через платіжні системи?

2)  за умови, що абонент здійснює оплату через банківські термінали?

3)за умови, що абонент здійснює оплату не через банківські термінали?

4)за умови, що абонент здійснює оплату за допомогою інтернет-еквайрінгу?

5)у разі перевищення обсягу реалізації товарів, робіт, послуг у 220 розмірів мінімальної заробітної плати?

6) у разі, якщо при наданні послуг доступ до мережі інтернет, та отриманні оплатиза надання таких послуг від абонемента, фактично ФОП не контактує з абонентом, тобтоневизначено фактичне місце проведення

 

 

розрахунків за вказані послуги, не приймає та не зберігає грошові кошти і місце розрахунків не є місцем надання послуг.

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

 

Питання 1 та 4.

Відповідно до п. 14 ст. 9 Закону №265, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Загально прийнятим визначенням інтернет еквайрингу є надання можливості суб’єктам господарювання приймати оплату за надання послуг (продаж товарів) банківськими картками та іншими  платіжними засобами на своєму сайті.

Таким чином, у разі отримання оплати за надання послуг з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується, в тому числі при отриманні коштів з використанням інтернет еквайрингу.

Однак, у разі отримання оплати за послуги у спосіб відмінний від передбаченого п. 14 ст. 9 Закону №265, застосування РРО є обов’язковим (розрахунок із застосуванням POS - терміналів).

 

Питання 2.

Згідно з вимогами п.2 ст.9 Закону №265, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Тобто, якщо розрахунок було здійснено із застосуванням онлайн систем або програмно – технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), які належать банкам, або споживач здійснив оплату у відділені банківської установи, і зарахування коштів було проведено на розрахунковий рахунок відповідно до договору, платіжної вимоги (тощо), застосування РРО для отримувача коштів є необов’язковим.

Питання 3.

Відповідно доабзацу 3 п.2 ст.9 Закону №265, заборонено використання нефіскалізованих ПТКС комерційними агентами банків та небанківськимифінансовими установамипри виконанні  операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Таким чином, розрахунки із застосуванням ПТКС фінансової установи потребують застосування РРО і обов’язок його застосування покладається на власника таких ПТКС. Разом з цим, обов’язок застосовувати РРО у надавача послуг, який отримує оплату за них через розрахунковий рахунок від фінансових установ не виникає.

 

Питання 5. Відповідно до п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції, якінабрали чинності з 01.01.2021, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Отже з 01.01.2021 фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, при надання доступу до мережі Інтернет, може не застосовувати РРО у разі, якщо обсяг його доходу не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн. грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Кодексу, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.

Водночас, у випадках дотримання вимог п. 14 ст. 9 Закону №265, РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Питання 6. Як випливає із заданого питання фізична особа підприємець – платник єдиного податку третьої групи, при наданні доступу до мережі не контактує з абонентом, не визначено фактичне місце проведеннярозрахунків. Відсутність прямого контакту з абонентом, невизначеність місця проведеннярозрахунків в тій чи іншій ступені властива для ситуацій викладених у питаннях 1, 2, 3, 4, у зв’язку з чим пропонуємо керуватись вищенаведеними відповідями на ці питання.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.