Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок відступлення права вимоги, та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків, який планує укласти з юридичною особою – нерезидентом Великобританії договір переуступки права вимоги боргу до іншої юридичної особи – нерезидента Республіки Кіпр, просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
чи виникає оподатковуваний дохід у фізичної особи - резидента у розмірі відступленої суми вимоги та з якого моменту (з моменту укладання угоди, чи з моменту фактичного отримання боргу від боржника) у разі отримання такого права безкоштовно;
чи виникає оподатковуваний дохід у фізичної особи - резидента у розмірі відступленої суми вимоги та з якого моменту у разі укладання оплатного договору щодо відступлення права вимоги боргу;
чи виникає у фізичної особи - резидента оподатковуваний дохід у сумі несплаченої ціни за відступлену вимогу у разі припинення юридичної особи – нерезидента (первісного кредитора) і з якого моменту.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).
При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації
(п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Разом з цим, порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4
п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п.170.13 ст. 170 ПКУ (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 якої платник податку, що отримує, зокрема іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Враховуюче зазначене, дохід у розмірі відступленої суми вимоги, отриманий фізичною особою - резидентом від юридичної особи - нерезидента відповідно до договору про відступлення права вимоги (з компенсацією або без такої компенсації), включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах на момент фактичного отримання суми боргу.
Крім того, у разі якщо право вимоги отримується фізичною особою – резидентом безоплатно від юридичної особи - нерезидента, то дохід у вигляді вартості безоплатно отриманого права вимоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як іноземний дохід з відповідним оподаткуванням на момент укладання договору про відступлення права вимоги.
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |