Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2021 р. № 1024/ІПК/99-00-09-03-02-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула запит Підприємця стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства,та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємець запитує:

Чи можна торгувати пивом на розлив в продуктовому магазині, за умови, що Підприємець є платником податку II групи та у Підприємця наявна відповідна ліцензія, яка надає йому право торгувати пивом в роздріб?

Якщо ні – Підприємець просить вказати на закони та нормативно-правові акти, які встановлюють заборону на продаж пива на розлив у продуктовому магазині при наявності відповідної ліцензії.

В разі неможливості надання зазначеної інформації, Підприємець просить вказати на підстави, які стали причиною її ненадання.

До зазначених запитань.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року  № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

 Відповідно до ст. 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання  (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування (абзац тринадцятий ст. 1 Закону № 481).

Згідно зіабзацом чотирнадцятимст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Розлив пива здійснюється у виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, металеві банки із харчового алюмінію, полімерні пляшки ПЕТФ, сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки, а також у алюмінієві бочки, бочки із нержавіючої сталі (кеги) та інші види тари згідно з нормативно-правовими актами (абзац двадцятий частини другої ст. 11Закону № 481).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю(частина двадцята ст. 15 Закону № 481).

Обмеження щодо продажу зокремапива (крім безалкогольного)встановлено статтею 15³ Закону № 481, а саме забороняється продаж:

особами, які не досягли 18 років;

особам, які не досягли 18 років;

у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

з торгових автоматів;

з рук;

у невизначених для цього місцях торгівлі.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів (ч. 6 ст. 15³ Закону № 481).

Отже, чинним законодавством передбачено обмеження щодо реалізації алкогольних напоїв, при цьому розлив алкогольних напоїв для споживання на місці, можуть здійснювати лише заклади громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Статтею 5 Господарського кодексу Українивизначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.