Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2021 р. № 1026/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит ТОВ «…»
від … про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування товариством реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку      ст. 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Згідно із запитом підприємство планує продавати металопродукцію фізичними та юридичним особам, а розрахунки проводити із використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС) та планує укласти договори з фінансовими установами.

За умовами першого договору, що планується укласти, фінансова установа зобов’язується приймати платежі покупців за товари та в подальшому здійснювати переказ коштів на користь ТОВ «…». Для забезпечення виконання договору фінансовою компанією планується через  внутрішньодержавну платіжну систему «…», яка належить іншій фінансової компанії, що є платіжною організацією, а АТ «Банк …» буде забезпечувати переказ коштів на користь ТОВ «…» через ПТКС.

За умовами іншого договору, який планується укласти, фінансова компанія, яка є зареєстрованим учасником платіжної системи «…», надає ПТКС, які можуть бути як у власності фінансової компанії, так і в праві користування на підставі договору оренди.

Чи повинні ПТКС у вказаних випадках бути фіскалізованими? Чи необхідно продавцю застосовувати РРО у разі отримання грошових коштів через ПТКС?

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, є Закон України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до абзацу другого п. 2 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або програмні РРО розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та/або програмними РРО), забороняється.

Згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронного платіжного засобу (далі – ЕПЗ), не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо товар придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну             від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020
№ 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.

Отже якщо оплата за металопродукцію буде здійсненна шляхом внесення готівки у відділення банку або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) банківської установи то товариству РРО застосовувати не потрібно.

У випадках, коли оплата металопродукції буде здійснюватись через ПТКС. які не належать банкам, товариство має застосовувати РРО та забезпечити надання споживачу розрахункового документа у розумінні Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.