Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2021 р. № 1031/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит … від … про надання індивідуальної податкової консультації з питань документів, які можуть підтверджувати факт оплати товарів/робіт/послуг та витрати на придбання (виготовлення) та спорудження надгробного пам’ятника, і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно з запитом … здійснює відшкодування шкоди, пов’язаної зі смертю потерпілого, особі, яка здійснила витрати на поховання та спорудження надгробного пам’ятника, за умови надання … документів, що підтверджують такі витрати та пред’явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

1. Чи можуть підтверджувати факт оплати товарів/робіт/послуг інші документи, ніж ті, які визначені наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13)?

Законом України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п.п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Положенням № 13 затверджено форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Відповідно до вимог Положенням № 13 всі розрахункові документи/електронні розрахункові документи мають містити обов’язкові реквізити, за якими можливо ідентифікувати продавця товару/надавача послуг.

Якщо у розрахункових документах відображені встановлені законодавством реквізити, такі документи дають можливість ідентифікувати конкретного продавця товару чи надавача послуг та чітко відрізнити його від інших.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковими документами є: фіскальний касовий чек для суб’єктів господарювання, що використовують загальну систему оподаткування; проїздні та перевізні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства, щодо надання послуг з перевезення пасажирів та багажу на автомобільному, залізничному (крім приміського), авіаційному транспорту, електротранспорті, на морських та річкових суднах; виписка банківської установи, яка підтверджує не тільки факт перерахування коштів, а й перехід права власності на товари, роботи, послуги від продавця до споживача.

Також, відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Факт оплати товару/роботи/послуги може підтверджувати чек, роздрукований на нефіскальному РРО фізичної особи – підприємця платника єдиного податку, що має право використовувати РРО та/або програмні РРО без їх переведення у фіскальний режим роботи (абзац третій ст. 13 Закону № 265), за умов дотримання вимог чинного законодавства.

Вважаємо, що для виконання вимог законодавства накладна, товарний чек тощо обов’язково повинен мати такі реквізити:

найменування суб’єкта господарювання;

назва господарської одиниці;

адреса господарської одиниці;

реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи;

назва товарів, робіт чи послуг;

ціна за одиницю та загальна вартість товарів, робіт, послуг;

підпис представника суб’єкта господарювання.

 

Також слід зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148) касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форма прибуткового касового ордеру наведена у додатку 2 до Положення № 148.

Отже, факт оплати товарів підприємству, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касі підприємства, буде підтверджувати квитанція прибуткового касового ордера, підписана головним бухгалтером або  уповноваженою особою суб’єкта господарювання, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки підприємства.

 

Також, оплата товарів/робіт/послуг може бути проведена споживачем шляхом внесення коштів в установу банку для подальшого їх переказу на рахунок отримувача.

Вимоги щодо оформлення банками (філіями, відділеннями) касових документів визначено Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 25.09.2018 № 103 (далі – Інструкція № 103).

В цьому випадку відповідним розрахунковим документом буде прибутковий касовий ордер установи банку, форму якого визначено Інструкцією № 103.

 

2. Чи можуть підтверджувати витрати на придбання (виготовлення) та спорудження надгробного пам’ятника документи, копії яких наведено у додатку до запиту?

До запиту долучено копії квитанції до прибуткового касового ордеру (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), а також копії квитанції, накладної та товарних чеків, які виписані фізичними особами – підприємцями та пов’язані з витратами на придбання та спорудження надгробних пам’ятників та інших витрат, пов’язаних із похованням.

Пунктом 1 ст. 9 Закону № 265 передбачено використання прибуткових касових ордерів підприємствами, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при торгівлі продукцією власного виробництва та проведенні розрахунків у касах цих підприємств.

Водночас, звільнення фізичних осіб – підприємців від ведення касової книги не означає пряму заборону на використання ними прибуткових касових ордерів як бланків для створення розрахункових документів та не є підставою для визнання таких документів неналежними.

Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Також відповідно до підпунктів 8, 10-11 та 13-14 п. 3 Положення № 148 касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

каса – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів;

касові документи – документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

книга обліку – касова книга, книга обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки, книга обліку розрахункових операцій (у разі її використання), книга обліку доходів і витрат;

книга обліку доходів і витрат – документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Отже, якщо у квитанції до прибуткового касового ордеру, який виписаний фізичною особою – підприємцем, що згідно з законодавством має право
не застосовувати РРО, є всі обов’язкові реквізити первинного документу то її оригінал може підтверджувати понесені громадянином витрати на придбання (виготовлення) та спорудження надгробного пам’ятника.

Що стосується копій інших документів, які долучені до запиту (квитанція, накладна, товарні чеки), вважаємо, що вони можуть підтверджувати понесені громадянами витрати у разі надання їх оригіналів.

Слід зазначити, що до документів, які надаються громадянами для підтвердження понесених ними витрат, доцільно також додавати копію документа, що засвідчує належність фізичної особи – підприємця, що їх виписала, до платників єдиного податку, які можуть не застосовувати РРО при проведенні розрахункових операцій.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації.