Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2021 р. № 1087/ІПК/20-40-07-10-19

Головне управління ДПС у Харків області розглянула звернення       ФОП (далі - Підприємець) від 22.01.2021 (далі - звернення) щодо надання податкової консультації стосовно застосування реєстратора розрахункових операцій, та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Підприємець здійснює діяльність з надання послуг населенню з дезінфекції, дезінсекції та дератизації. Оплата за послуги здійснюється шляхом внесення споживачами послуг коштів в касу банків, через ПТКС, який належить банку, а також за допомогою платіжних систем LiqPay, Приват24, Ощад21/7, Монобанк, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay, City24.

Підприємець просить надати роз’яснення щодо необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі
(із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій
QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Форму та зміст розрахункового документу/ електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.

Відповідно до статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:

при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України (пункт 6);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14).

Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до
1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

З урахуванням викладеного повідомляємо, що обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податкудругої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу, встановленого Кодексом, та/або здійснення визначених пунктом 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Кодексу видів діяльності.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО може не застосовуватись.

Звертаємо увагу, що у Вашому зверненні наведений не відповідний висновок щодо належності розрахунків, проведених за допомогою Приват24, Ощад24, Монобанк та Liqpay, до банківських операцій, посилаючись на лист Національного банку України (далі - Національний банк) від 30.12.2020
№57-0009/80572 (далі - лист).

Національний банк листом не надавав роз’яснень щодо терміну «банківські операції». Зазначеним листом Національний банк лише надав відповідь Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) на порушене міністерством питання «чи є онлайн оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay тощо банківськими операціями» (лист Національного банку від 11.02.2021 № 57-0010/11141) та взагалі не роз’яснював Податкове законодавство.

Таким чином, банківською послугою при он-лайн оплаті товарів та послуг через Приват24, Ощад24 тощо, є сам переказ коштів з одного рахунку на інший, а розрахунковою операцією, в розумінні Закону № 265, є оплата товарів, робіт, послуг споживачами, відповідно укладеного договору чи/або пропозиції продавця.

Водночас зауважуємо, що стаття 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки) встановлює обмеження щододіяльності банків, що стосуються здійснення ризикової діяльності, діяльності у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних,ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функційстрахового посередника тощо. Вимоги статті 48 Закону про банки не стосуються питання, порушеного Мінекономіки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6 ст. 7 Закону України
від 20 травня 1999 року № 679-ХIV «Про Національний банк України» Національний банк, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

У зв’язку з цим, для вирішення питання щодо віднесення платіжних систем Liqpay, Приват24, Ощад24, Монобанк, Рortmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24 до банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, пропонуємо звернутися до Національного банку України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.