Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на загальній системі оподаткування (платник ПДВ) та здійснює діяльність згідно з КВЕД «79.90 Надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність».
Для здійснення продажу квитків населенню Товариство планує укладати Агентські договори з Організаторами концертно-розважальних заходів (далі – Організатори), при цьому Організатори таких заходів перебувають як на загальній системі оподаткування так і на єдиному податку (3 групи – 5%). Відповідно до умов Агентських договорів Товариство (далі – Агент) за винагороду зобов’язується надати організатору послуги, що полягають в реалізації клієнтам (в тому числі через мережу Інтернет), квитків на концертно-розважальні заходи, які організовані та проводяться організатором.
Порядок ведення квиткового господарства в театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах регламентовано Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України
від 07.07.1999 № 452 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.07.1999 за № 483/3776 (далі -
Порядок № 452).
Порядок № 452 поширюється на всі театрально-видовищні підприємства (театри, цирки, філармонії, концертні організації, професійні творчі колективи, музичні колективи і ансамблі тощо) та культурно-освітні заклади (культурні центри, музеї, художні галереї (виставки), виставкові зали, історико-культурні заповідники, парки культури та відпочинку, клубні заклади, палаци і будинки культури, заклади освіти сфери культури, культурно-інформаційні та культурно-просвітницькі центри тощо) незалежно від підпорядкування, форм власності та організаційно-правових форм та може застосовуватися суб'єктами господарювання, які проводять аналогічні заходи відповідно до своїх установчих документів, або фізичними особами - підприємцями, які здійснюють свою діяльність у сфері культури та проводять аналогічні заходи (пункт 1.1 розділу I Порядку № 452).
Згідно з пунктом 1.2 розділу I Порядку № 452 автоматизована система продажу квитків (далі - АСПК) - програмно-технічний комплекс, призначений для ведення квиткового господарства та забезпечення обліку операцій з продажу та резервування (бронювання) квитків на театрально-видовищні, культурно-просвітницькі, інші заходи організації дозвілля;
заходи - спектаклі, концерти, вистави, лекції, екскурсії, виставки, експозиції, інші видовищні чи культурно-просвітницькі заходи, що проводяться підприємствами, організаціями, установами культури, іншими юридичними особами, фізичними особами - підприємцями як організаторами заходів;
агент з реалізації квитків (реалізатор електронних квитків) - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка здійснює реалізацію квитків з використанням АСПК;
квиток - документ, що підтверджує право особи на одноразове відвідування заходу.
ціна квитка (абонемента) - вартість відвідування заходу (декількох заходів), затверджена наказом керівника підприємства, організації, установи культури, які є організаторами заходу, для окремого заходу або на тривалий час відповідно до схеми розподілу місць глядацької зали за ціновими категоріями, що зазначається на квитку (абонементі) друкарським способом або спеціальним штампом у гривнях, або наноситься пристроєм друку, або зазначається у електронному зображенні квитка при застосуванні АСПК.
Пунктом 4.11 розділу IV Порядку № 452 передбачено, що розповсюджувачі квитків, що працюють за трудовим договором, щоденно здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на його рахунок готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів). Суб'єкти господарювання, з якими укладено договір про розповсюдження, здають в касу підприємства, організації, установи культури або перераховують на їх рахунки готівку, виручену за реалізацію квитків (абонементів), у строки, що зазначені в договорах.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 187 Кодексу).
Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Пунктом 201.4 статті 201 Кодексу встановлено, що платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу, ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Суб'єкт господарювання, який є Організатором, визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням Агентів - розповсюджувачів квитків).
У разі, якщо згідно з відповідним договором продаж квитків на захід здійснюється Агентом - розповсюджувачем квитків, то на дату зарахування коштів, отриманих таким Агентом від продажу квитків, на банківський рахунок Організатора (за умови, що це є дата першої події) платник податку - Організатор зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. При цьому Агент – розповсюджувач квитків податкові зобов’язання визначає виходячи лише з вартості наданих ним Організатору послуг з продажу квитків.
Щодо питання 1
Організатор визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи із договірної вартості проданих квитків та складає податкові накладні на кінцевих споживачів з врахуванням повної вартості квитків (без вирахування з неї агентської винагороди, яка залишається у Агента).
Щодо питань 2, 3
Суб'єкт господарювання, який не надає послуги, а здійснює прийом коштів за квитки (Агент), визначає свої податкові зобов'язання з ПДВ лише з вартості наданих ним послуг щодо виконання договору на продаж таких квитків.
У податковій накладній, що складається суб'єктом господарювання (Агентом), відображається вартість послуг, наданих у зв'язку з виконанням умов агентського договору, та сума ПДВ, визначена з вартості таких послуг.
Щодо питання 4
Відповідно до абзацу четвертого підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, починаючи з 01.01.2021, ставку податку у розмірі 7 % встановлено на операції з постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, операції платника ПДВ - Агента з постачання агентських послуг Організатору є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються у загальновстановленому порядку за основною ставкою 20 %. База оподаткування ПДВ за такими операціями визначається, виходячи із суми агентської винагороди, що отримується агентом у межах та на умовах агентського договору.
При цьому якщо згідно з умовами відповідного договору Агент безпосередньо не постачає послуги третім особам (фізичним особам), а фактичними постачальниками таких послуг є Організатор, то кошти, які отримуються Агентом від третіх осіб (фізичних осіб) як оплата за поставлені Організатором послуги для подальшого їх перерахування на розрахунковий рахунок Організатора, до бази оподаткування ПДВ операцій з постачання агентських послуг не включаються (за винятком агентської винагороди, що вираховується із таких коштів у межах та на умовах агентського договору).
Операції з постачання послуг, визначених абзацем четвертим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, оподатковують за ставкою 7 % суб’єкти господарювання, які є безпосердніми постачальниками послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем'єр, культурно-мистецьких заходів.
Щодо питань 5, 6
Згідно пунктом 291.6. статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)
Для платників, які перебувають на загальній системі оподаткування статті 291 розділу XIV Кодексу не застосовується.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.
Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (пункт 53.1 статті 53 Кодексу).
Пунктом 52.2 статті 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |