Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2021 р. № 1057/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення… щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та в межах компетенції повідомляє.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо нарахування єдиного внеску на вартість послуг з організації перевезення працівників в робочих поїздках на таксі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

        Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464  платниками єдиного внеску  є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують  найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

       Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Переліквидіввиплат, щоздійснюються за рахуноккоштівроботодавців, на які не нараховуєтьсяєдинийвнесок на загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування, затвердженопостановоюКабінетуМіністрів України від 22.12.2010 № 1170 (частинасьома ст. 7 Закону № 2464).

До вказаногоперелікувіднесеновитрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв)(п. 7розділуІI Переліку).

Таким чином,не є базою нарахування єдиного внеску лише вартість перевезення працівників на таксі до місця роботи.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерстворозвиткуекономіки, торгівлі та сільськогогосподарства України, затвердженогопостановоюКабінетуМіністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови КабінетуМіністрів України від 11 вересня 2019 року № 838), Міністерстворозвиткуекономіки, торгівлі та сільськогогосподарства України є головним органом у системіцентральнихорганіввиконавчоївлади, щозабезпечуєформування та реалізуєдержавнуполітику, зокрема, у сферіпраці, трудовихвідносин.

Враховуючивикладене,питаннявіднесеннявитрат на перевезення працівників товариства на таксідо фонду оплати праці знаходиться у правовому поліМіністерстварозвиткуекономіки, торгівлі та сільськогогосподарства України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.