Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2021 р. № 1165/ІПК/14-29-18-03-09

Головне управління ДПС у Миколаївській області розглянуло звернення  Товариства щодо відображення розрахунків коригування кількісних та вартісних показників на зменшення податкових зобов’язань до помилкових податкових накладних у звітності з податку на додану вартість, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, суб’єктом господарювання помилково складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладених (далі – ЄРПН) дві податкові накладні у розрізі замовлень на одну господарську операцію – надходження передплати за цими замовленнями одним платіжним документом, та у подальшому на помилкові податкові накладні були складені розрахунки коригування на зменшення податкових зобов’язань, які зареєстровані в ЄРПН з запізненням, при цьому вірна та помилкові накладні включено до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 3 розділу І Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 розділу ІІІ Закону № 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016
№ 21 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2018 за                            № 159/28289  (далі – Порядок № 21).

До податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 21 визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу передбачено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

При цьому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ, однак враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, впливають на значення показника åПеревищ.

Відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу показник åПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (далі – реєстраційна сума).

Показник суми перевищення відображає загальну суму перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником ПДВ у поданих податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою ПДВ, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Показник åПеревищ розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період.

Для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь у частині розрахунку показника SПеревищ платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).