Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуло лист щодо оподаткування операцій за договорами управління майна, та повідомляє наступне.
Правові засади регулювання операцій по управлінню майном визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).
Згідно зі статтею 1029 ЦКУ за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Статтею 1030 ЦКУ визначено, що предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.
Відповідно до статті 1033 ЦКУ, управителем майна може бути суб’єкт підприємницької діяльності.
Пунктом 64.6 статті 64 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати, зокрема, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 ПКУ), на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
Особливості оподаткування договорів управління майном визначені стосовно податку на додану вартість.
Отже, на обліку в контролюючих органах повинні перебувати договори управління майном за якими ведеться окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління.
Пунктом 3.5 розділу III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (далі - Порядок), визначено, що на обліку в контролюючих органах перебувають, зокрема договори управління майном, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ІЖУ (крім договорів управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону).
Взяття на облік договору здійснюється за основним місцем обліку управителя майна шляхом додаткового взяття на облік як платника податків відповідного управителя майна - суб’єкта підприємницької діяльності.
Управитель майна - особа (в розумінні підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ для цілей оподаткування розділу V ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V ПКУ), яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість (далі - ПДВ) щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном (пункт 1.7 розділу І Порядку).
Підставою для взяття на облік договору є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV Порядку.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку такі документи:
заяву за формою № 1-ОПП;
копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим).
Документи, подані для взяття на облік договору управління майном повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за формою № 1-ОПП не додано реєстраційну заяву платника ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ (абзац третій п. 4.11 розд. IV Порядку).
Відповідно до пункту 2.4 розділу П Порядку, при взятті на облік договорів управління майном, управителям майна присвоюється реєстраційний (обліковий) номер платника податків (далі - податковий номер).
Податковий номер платника податків зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, патентах, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Податковий номер платника податків не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого договору. Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується.
Що стосується питання нарахування та сплати податків від операцій за договорами управління майна, то порядок оподаткування доходів фізичних осіб — підприємців, від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (загальна система оподаткування) регламентується розділом IV ПКУ.
Так, відповідно до пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПКУ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього ПКУ. Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих від підприємницької діяльності, до бюджету визначений ст. 168 та ст. 177ПКУ.
Крім того, згідно п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором.
Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 Кодексу за ставкою 1,5 відсотка, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, з доходів фізичної особи - підприємця, які оподатковуються відповідно до ст. 177 ПКУ, також, справляється військовий збір.
У разі, якщо фізична особа - підприємець зареєстрована платником податку на додану вартість, то порядок оподаткування податком регламентується розділом V ПКУ.
Крім того, якщо фізична особа підприємець є платником інших податків то порядок їх нарахування та строки сплати визначені ПКУ та іншими законодавчими актами України.
Що стосується питання порядку оподаткування та перерахування доходів, які буде отримувати власник майна на території України, то особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів, регулюється ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (ст. 170.1.1 ПКУ).
Відповідно до ст. 170.1.2 ПКУ податковим агентом платника податку -орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Такі доходи, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 ПКУ ( ст. 170.1.4 ПКУ).
Згідно з п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента -юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений р. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючому органу та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р.IV ПКУ.
Враховуючи викладене, при виплаті доходів фізичній особі за операціями по договору управління майном фізичними особами -підприємцями, останні є податковими агентами та зобов’язані утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в порядку статті 168 ПКУ.
Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).
Згідно з ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів.
Відповідно до пп. «а» пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у контролюючих органах.
Таким чином, фізична особа - приватний підприємець при виплаті фізичній особі орендної плати за договорами управління майном перераховує (сплачує) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за місцем своєї реєстрації у контролюючих органах.
Водночас повідомляємо, що згідно з ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |