Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2021 р. № 1141/ІПК/26-15-04-03-11

Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення  щодо оподаткування отриманих грантових коштів, наданих  Українським культурним фондом, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

В зверненні зазначено, що товариством подано документи на отримання грантових коштів від Українського культурного фонду в рамках конкурсної програми «Культура в часи кризи: інституційна підтримка».

В разі отримання грантових коштів від Українського культурного фонду у товариства виникають питання:

1. Чи включаються грантові кошти в дохід товариства?
2. Чи включаються грантові кошти до бази оподаткування ПДВ?

Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 23 березня 2017 року № 1976–VIII «Про Український культурний фонд» (далі – Закон № 1976) визначено, що Український культурний фонд є бюджетною установою, що виконує передбачені цим Законом спеціальні функції щодо сприяння національно-культурному розвиткові України. Діяльність Українського культурного фонду спрямовується та координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

Відповідно до п. 3 ст. 12 Закону № 1976 у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Грант – фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб’єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому Законом № 1976.

За договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об’єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов’язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.

Типова форма договору про надання гранту затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв.

На виконання покладених на нього завдань Український культурний фонд надає, зокрема, гранти юридичним особам незалежно від форми власності, гранти та стипендії фізичним особам, здійснює інші види підтримки проектів, визначені Положенням про Фонд (п. 2 ст. 3 Закону № 1976).

При цьому, Український культурний фонд є неприбутковою організацією, особливості створення, діяльності, припинення та правового статусу якої визначаються з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 1976 (абз. 3 п. 2 ст. 1 Закону № 1976).

Відповідно до п.п. 14.1.277 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу бюджетний грант – цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.

Щодо питання 1

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розд. III та підрозд. 4 розд. XX Кодексу.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Питання порядку формування в бухгалтерському обліку доходів, в тому числі, за рахунок отримання грантових коштів від Українського культурного фонду, належить до компетенції Міністерства фінансів України. Отже, з зазначеного питання, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Разом з цим, відповідно до п.п. 140.4.8 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Щодо питання 2

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX Кодексу.

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Отже, якщо кошти, які платник податку отримує у вигляді гранту, є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються (у т.ч. третім особам), то при їх отриманні платник податку повинен включити їх до бази оподаткування ПДВ, скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Якщо отримані у вигляді гранту кошти, не є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються (у т.ч. третім особам), то вони не включаються до бази оподаткування ПДВ і при їх отриманні платник не складає податкову накладну.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.