Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування операцій з постачання на митній території України комплекту медичного обладнання, складова частина якого не є медичним виробом, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, 24.11.2017 Товариством укладено договір на постачання комплектів медичного обладнання, окремі складові частини якого не є медичним виробом.
При цьому у зверненні та доданих до нього документах не надана інформація щодо включення комплектів обладнання чи його складових до Державного реєстру медичної техніки.
Згідно з умовами укладеного договору ціна комплектів обладнання визначена із врахуванням ПДВ у розмірі 20%. Датою зарахування коштів від покупця є 22.12.2017, датою відвантаження – 13.04.2018.
З метою належного виконання договору Товариство поставило комплект обладнання, що складався із різних товарів, проте в межах однієї операції з поставки, що підтверджується відповідними документами. Вартість договору визначена сторонами за взаємною згодою, та в повній мірі відповідала умовам тендерної закупівлі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу, розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.1 статті 187 розділу V Кодексу).
Щодо питання 1
З 01 квітня 2014 року відповідно до пункту 10 Закону України від
27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та пункту 5 Закону України від 10 квітня 2014 року № 1200-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо усунення окремих неузгодженостей норм законодавства»
(далі – Закон № 1200) пункт 193.1 статті 193 розділу V Кодексу доповнено підпунктом «в», в якому зазначено, що за ставкою 7 відсотків оподатковуються операції з постачання на митній території України медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
З 19 квітня 2014 року відповідно до Закону № 1200 підпункт «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу доповнено другим абзацом, яким доповнено перелік операцій, що оподатковуються за ставкою 7 відсотків, а саме:
операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
До дати вказаних змін у пункті 193.1 статті 193 розділу V Кодексу (до 01.04.2014) по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів застосовувалась ставка податку у розмірі 20 відсотків.
Враховуючи викладене, операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з 01.04.2014 до 01.01.2018 підлягали оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7%.
У разі, якщо вказані комплекти медичного обладнання входили до відповідного переліку медичних виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, операції з їх постачання мали оподатковуватись за ставкою податку у розмірі 7%, оскільки відповідно 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів є в даному випадку дата зарахування коштів від покупця – 22.12.2017.
З 01.01.2018 року відповідно до пункту 26 Закону України від 07 грудня 2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змінена редакція другого абзацу підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу – за ставкою 7 відсотків оподатковуються операції з постачання на митній території України медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.
Таким чином, з 01.01.2018 операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів, підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% при умові, якщо вони внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні.
Слід зазначити, що правильність застосування платником податку ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання медичних виробів, про які йдеться у зверненні, можливе за результатами аналізу документів та матеріалів, що дозволять ідентифікувати предмет запиту, тобто під час документальної перевірки господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Щодо питання 2
Якщо такі медичні вироби та складові частини входили до відповідного переліку медичних виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та відповідали зазначеним вище вимогам, операції з їх постачання на митній території України підлягали оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків.
Загальний термін позовної давності встановлено статтями 25 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та 102 Кодексу тривалістю у три роки
(1095 календарних днів). При цьому нормами Кодексу не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунків коригування до податкових накладних, незалежно від обставин за яких вони складаються.
Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 Цивільного кодексу України та 102 розділу II Кодексу.
Таким чином, за операцією з постачання товарів, що була здійснена 22.12.2017 (перша подія), у платника відсутня можливість зареєструвати податкову накладну чи розрахунок коригування до податкової накладної.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Слід зазначити, що статтею 36 розділу I Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.
Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (пункт 53.1 статті 53 розділу ІІ Кодексу).
Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |