Державна податкова служба України розглянула в межах компетенції Ваше звернення від … на отримання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.
Згідно зі зверненням фізична особа – підприємець у зв’язку з відсутністю відповідних визначень у п. 14 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) просить роз’яснити:
Що належить до банківських систем дистанційного обслуговування, їх перелік, що є актуальним на сьогодні в Україні?
Що належить до сервісів переказу коштів та їх перелік, що є актуальним на сьогодні в Україні?
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування РРО, є Закон № 265, який є спеціальним законом. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), не допускається.
Відповідно до п. 14 статті 9 Закону №265 РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (тобто банківська картка, далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Відповідно до пункту 6 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХIV «Про Національний банк України» Національний банк, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.
У зв’язку з цим, стосовно питання віднесення платіжних систем до банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, пропонуємо звернутися за належністю до Національного банку України.
Як в банківських виписках практично ідентифікувати, що платіж за надані послуги здійснено за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів?
Стосовно можливості ідентифікації оплати за надані послуги, здійсненої за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, пропонуємо звернутися з запитом до Національного банку України, оскільки зазначене питання не належить до компетенції ДПС.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |