Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2021 р. № 1212/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що з 2017 року є власником нерухомого майна (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності), розташованого на орендованій земельній ділянці площею 0,4279 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0037, далі – Ділянка № 1). Згідно з договором оренди земельної ділянки від 22.08.2005 ВСА 339127, укладеного з Київською міською радою (далі – Договір), орендарем Ділянки № 1 є інша юридична особа (далі – Орендар).

Товариство у період дії Договору за згодою з Орендарем компенсувало йому витрати на сплату орендної плати за користування Ділянкою № 1. Термін дії Договору закінчився у серпні 2020 року.

Рішенням Київської міської ради від 20.06.2017 № 522/2724 погоджено Орендарю технічну документацію із землеустрою щодо поділу Ділянки № 1 на дві земельні ділянки, площа яких становить 0,3279 га та 0,100 га.

На дату звернення відомості щодо Ділянки № 1 у Державному земельному кадастрі відсутні.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру від 22.05.2019
№ НВ-8000951792019, виданого за запитом Товариства, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві 18.01.2018 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок здійснено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної власності площею 0,3279 га (кадастровий номер 8000000000:72:213:0200), на якій розташоване нерухоме майно Товариства (далі – Ділянка № 2), та 11.06.2018 виконано її нормативну грошову оцінку.

Товариство без надання інформації про вжиття ним заходів із оформлення відповідних прав щодо Ділянки № 2, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо порядку справляння плати за землю у період оформлення Товариством права користування такою земельною ділянкою.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу) користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Обов’язок платника плати за землю із справляння, включаючи декларування та внесення податкових зобов’язань, плати за землю настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), на підставі даних Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу) щодо об’єкту та бази оподаткування, а також категорії земель ділянки за її цільовим призначенням.

Проте чинне законодавство пов’язує виникнення в особи обов’язку справляння плати за землю одночасно з моменту проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, на якій воно розміщене (п. 287.8 ст. 287 Кодексу).

Згідно з висновками постанови Верховного Суду від 07.07.2015 у справі № 826/8008/16, які полягають в тому, що незважаючи на те, що землекористувач не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належним йому на праві власності нерухомим майном, виходячи із принципу пріоритетності норм Кодексу над нормами інших нормативно-правових актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 Кодексу, обов’язок зі справляння земельного податку виникає у Товариства з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Оскільки Товариством оформлено право власності на нерухоме майно, у нього у порядку ст. 120 Земельного кодексу України виникає право користування земельною ділянкою (її частиною), тому Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням Ділянки № 2, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, має право передавати у власність або користування земельну ділянку, щодо оформлення відповідно до вимог чинного законодавства речового права на Ділянку № 2.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).