Державна податкова служба України на звернення приватної фірми
(далі – Фірма) щодо отримання індивідуальної податкової консультації із земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Фірма поінформувала, що перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи, для господарської діяльності орендує земельні ділянки та/або земельні частки (паї) приватної власності. Також Фірма орендує нежитлові приміщення у іншої юридичної особи (орендодавець), які обладнані спеціальними кліматичними умовами зі спеціальними полицями штучного ґрунту (ґрунт внутрішнього типу) для вирощування грибів і зелені
(далі – Ґрунт) загальною площею 0,6771 га.
Разом з цим, до звернення не надано копії договорів оренди нежитлових приміщень стосовно здійснення висновків щодо використання нерухомого майна та його класифікації (ст.ст. 795, 796 Цивільного кодексу України).
Фірма, посилаючись на чинне законодавство, запитує чи є Ґрунт площею 0,6771 га земельною ділянкою та об’єктом оподаткування Податком, і відповідно дохід від сільськогосподарської продукції, вирощеної на такій земельній ділянці, враховується при обчисленні 75 відс. частки реалізації власної сільськогосподарської продукції за попередній податковий (звітній) рік.
Стосовно визнання Ґрунту площею 0,6771 га земельною ділянкою як об’єкта цивільних і податкових відносин у розумінні ст. 79¹ Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс), то Фірмі слід звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта нерухомості (Ґрунту) щодо врегулювання земельного питання та прийняття відповідного рішення згідно з їх повноваженнями (ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до частини першої ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності та передбачає визначення площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (частини перша, друга ст. 79 1 Земельного кодексу України). Тобто, в розумінні норм земельного законодавства, рішення про передачу у користування площі штучного ґрунту (ґрунту внутрішнього типу) як земельної ділянки із земель комунальної власності має здійснюватися за проектом землеустрою щодо її відведення.
З огляду на викладене, у Фірми виникатимуть податкові зобов’язання з нарахування та сплати Податку у разі формування Ґрунту площею 0,6771 га як окремої земельної ділянки, з дати реєстрації речового права на таку ділянку.
У разі не визнання Ґрунту земельною ділянкою, до 75 відс. частки доходу від реалізації власної сільгосппродукції не повинні включатися суми доходу від продукції, вирощеній на такій ділянці.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |