Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2021 р. № 1217/ІПК/99-00-04-01-03-06

Державна податкова служба України на звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство), надіслане Державною фіскальною службою України листом, щодо отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало про отримання в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, договором суборенди яких передбачена можливість самостійного внесення Товариством – суборендарем орендної плати безпосередньо на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 4.2 договору суборенди).

Товариство, посилаючись на п.п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197, ст. 288 Кодексу запитує: (1) про належність Товариства-суборендаря до платників орендної плати за вказані земельні ділянки; (2) щодо порядку оподаткування ПДВ операції з надання послуг у межах договорів суборенди. 

Орендні відносини регулюються Земельним, Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі» (далі – Закон) та договорами оренди землі, а справляння орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності – Кодексом.

Згідно зі ст. 4 Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 8 Закону орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом).

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки, а також право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (абзаци другий, п’ятий ст. 8 Закону).

Згідно з пп. 288.1, 288.2 ст. 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір орендної плати такої ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 4.1 договору суборенди «суборендна плата вноситься Суборендарем у безготівковій на розрахунковий рахунок Орендаря».

Оскільки відповідно до Кодексу плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (іншої форми не передбачено (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу)), а платником орендної плати є орендар земельних ділянок, то юридична особа – орендар, що орендує земельні ділянки комунальної власності та уклала договір суборенди на такі ділянки, сплачує орендну плату за зазначені земельні ділянки та подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельних ділянок податкову декларацію з плати за землю.

Питання справляння орендної плати відповідно до договору суборенди, яким передбачена можливість самостійного внесення Товариством – суборендарем орендної плати безпосередньо на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не регулюється податковим законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи зазначене, операція з передачі земельних ділянок в оренду (суборенду) є операцією з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 відсотків.

Водночас відповідно до п.п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо кошти за такі послуги у повному обсязі сплачуються безпосередньо на відповідні рахунки органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений нормами п.п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, застосовується до операції з постачання послуг з надання в оренду (суборенду) земельних ділянок за умови одночасного виконання таких вимог:

в оренду (суборенду) повинні передаватися лише земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, тобто земельні ділянки державної або комунальної власності;

орендна плата повинна бути перерахована орендарем (суборендарем) безпосередньо на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі невиконання вказаних умов вартість наданих послуг у межах договору оренди (суборенди) (орендна плата) є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою 20 відсотків.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (ст. 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).