Державна податкова служба України, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розглянула Ваше звернення від …щодо порядку нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Платник податку є власником нерухомого майна у вигляді квартири площею … кв. м на праві приватної власності та квартири площею …кв. м на праві приватної спільної сумісної власності, яка не поділена в натурі. Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодосплатиподатку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за квартиру, яка знаходиться на праві приватної спільної сумісної власності.
Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є складовою частиною податку на майно, оподаткування якого здійснюється відповідно до вимог XII розділу ПКУ.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ).
Одночасно п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено, що в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб, зокрема:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Разом з тим, фізичним особам - співвласникам житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, рекомендуємо повідомляти контролюючий орган за місцем реєстрації про визначеного за їх згодою платника податку на нерухоме майно, звернувшись із письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової та/або нежитлової нерухомості.
База оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлена нормами п. 266.3 ст. 266 ПКУ, відповідно до п.п. 266.3.1 якого базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухомемайно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пільги із сплати податку передбачено нормами п. 266.4 ст. 266 ПКУ, відповідно до п.п. 266.4.1 якого база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Такезменшеннянадається один раз за кожнийбазовийподатковий (звітний) період (рік).
Порядок обчислення суми податку передбачено нормами п. 266.7 ст. 266 ПКУ відповідно до п.п. 266.7.1 якого обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема, за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ сума податку, обчислена з урахуванням, зокрема, підпункту «б» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Водночас,слід зазначити, що платники податку мають право звернутися з письмовоюзаявою до контролюючого органу за своєюподатковоюадресоюдля проведеннязвіркиданих, зокрема,щодооб'єктівжитлової та/абонежитловоїнерухомості, в тому числіїхчасток, щоперебувають у власностіплатникаподатку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПКУ).
Враховуючи викладене, за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б»п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку.
У разі наявності у фізичної особи об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділені в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Разом з тим, якщо власниками нерухомого майна за згодою не визначено одну особу-платника податку, то з метою виконання своїх обов’язків Державною податковою службою України буде визначено одну особу-власника платником податкусамостійно.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |