Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2021 р. № 1114/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму штрафів та пені при самостійному виявленні помилок у звітності підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Як повідомляє платник у зв’язку із самостійним виявленням у звітних періодах помилок у звітності з ПДВ, податку на майно, тощо, за попередні звітні періоди, виникла необхідність подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих декларацій зі сплатою заниженої суми податкових зобов’язань.

При поданні уточнюючих розрахунків згідно п. 50.1 ст. 50 Кодексу платником самостійно сплачується штраф у розмірі 3 відсотки та зазначається у певному рядку податкових декларацій, нараховується пеня відповідно до ст. 129 Кодексу.

Коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу здійснюється, зокрема, на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

У платника виникло питання стосовно визнання витратами при визначенні фінансового результату до оподаткування сум штрафів та пені, нарахованих платником податку, починаючи з 23.05.2020 при самостійному виправленні помилок за попередні податкові (звітні) періоди та чи застосовується податкова різниця та суму таких штрафів та пені.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у редакції, чинній з 23.05.2020 фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності, платником податку здійснюється відповідно до норм ст. 50 Кодексу.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Пеня нараховується відповідно до ст. 129 Кодексу.

Таким чином, суми штрафу та пені, нараховані платником податку при самостійному виправленні помилок за попередній податковий (звітний) період, визнаються витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Коригування фінансового результату до оподаткування згідно з
п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не здійснюється на суми штрафів та пені, самостійно нарахованих платником, у разі якщо платник податків самостійно виправляє помилки попередніх періодів у податковій звітності та сплачує штраф відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Тому, з питання відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності нарахованих сум штрафу та пені доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 розділу ІІ Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 розділу ІІ Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.