Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2021 р. № 1227/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула  звернення щодо окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається згідно  норм, які діяли у 2020 році.

Платник податків у звернені повідомив що є приватним виконавцем та для здійснення примусового виконання рішень  відкриває в банках рахунки для: обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;  зарахування коштів виконавчого провадження;  зарахування винагороди.

На депозитний рахунок, відкритий для зарахування коштів виконавчого провадження, зараховуються стягнуті  з  боржників грошові суми, які  розподіляються відповідно до ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) та перераховуються стягувачу.

 На підставі викладеної інформації, платник податків просить надати консультацію з таких питань:

-  як визначається  оподатковуваний дохід приватного виконавця?

- чи відображаються  боржником (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) у Податковому розрахунку (форма № 1ДФ) стягнуті  суми, які зараховані на рахунок, відкритий приватним виконавцем для зарахування коштів виконавчого провадження?

- чи відображаються   стягувачем  (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) у  Податковому розрахунку (форма № 1ДФ)  суми сплаченого ним авансового внеску на рахунок, відкритий приватним виконавцем для зарахування авансових внесків?

Щодо  визначення оподатковуваного доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність – приватного виконавця

Відповідно до  ст. 5 Закону  № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України  від 02 червня 2016 року                     № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон  № 1403).

Статтею  ст.16 Закону  № 1403 встановлено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 31 Закону  № 1403 за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

фіксованої суми – у разі виконання рішення немайнового характеру;

відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третя ст. 31 Закону  № 1403).

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта ст. 31 Закону  № 1403).

При цьому, відповідно до частини сьомої ст. 31 Закону  № 1403 приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються  Кодексом, п. 7.3 ст. 7 якого встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до  Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлений ст. 178 Кодексу.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст. 65 Кодексу (п. 178.1 ст. 178 Кодексу).

Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403 і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.

При цьому, Кодексом  не передбачено переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Водночас, частиною третьою ст. 42 Закону № 1404 визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Види та розміри витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України  від 29.09.2016  № 2830/5  «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження».

Отже,  оподатковуваним доходом приватного виконавця вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, які  необхідні для провадження незалежної професійної діяльності та обумовлені вимогами  Закону № 1403 та Закону  № 1404.

Щодо відображення у Податковому розрахунку (форма №1ДФ) сум, стягнутих з боржників та сум  авансового внеску, сплачених  стягувачем

Відповідно до  ст. 32  Закону № 1403 та ст. 44 Закону № 1404 приватний виконавець уповноважений зберігати кошти, цінні папери або інші цінності, що вилучаються у боржника за результатами вчинення виконавчих дій, для подальшої їх передачі стягувачу.

Приватний виконавець для здійснення діяльності зобов'язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для:

обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;

зарахування коштів виконавчого провадження;

зарахування винагороди.

Кошти виконавчого провадження відповідно до ст. 42 Закону № 1404, складаються з:

виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст.  27  Закону № 1404, або основної винагороди приватного виконавця;

авансового внеску стягувача;

стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено Законом № 1404  (частина третя ст.43 Закону № 1404).

Згідно з  п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу  особи, які відповідно до  Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).

Пунктом 1.2 розділу I Порядку встановлено, що Податковий розрахунок – це документ, який свідчить, зокрема, про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб.

Тобто Порядок передбачає відображення у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) всіх доходів, нарахованих на користь фізичної особи, незалежно від способу та порядку їх оподаткування.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного в додатку до Порядку, дохід, виплачений самозайнятій особі відображається в податковому розрахунку (форма № 1ДФ) за  ознакою доходу «157».

Враховуючи наведене,  стягнуті з боржників   суми, які зараховані на рахунок, відкритий приватним виконавцем для зарахування коштів виконавчого провадження, та суми авансового внеску, сплачені  стягувачем на рахунок, відкритий приватним виконавцем для зарахування авансових внесків, відображаються боржником та стягувачем  у податковому розрахунку (форма  № 1ДФ)  за  ознакою доходу «157» – дохід, виплачений самозайнятій особі.

При цьому боржник – юридична  особа або фізична особа – підприємець, у разі нарахування (виплати) доходу на користь фізичних осіб, у тому числі стягнутих за виконавчим документом, є податковим агентом та зобов’язаний виконати  функції податкового агента, встановлені Кодексом.

 Водночас зазначаємо, що будь-які висновки стосовно податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.