Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.03.2021 р. № 1267/ІПК/20-40-24-04-10

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС області), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо ліміту обсягу доходу фізичної особи-підприємця - платника єдиного податку другої групи та деяких питань застосування реєстратора розрахункових операцій, з урахуванням фактично викладених обставин, у межах компетенції повідомляє таке.

Фізична особа – підприємець повідомив, що є платником єдиного податку другої групи і має поточний рахунок у банківській установі. Отже, платник податку запитує:

1. Яка сума доходу може бути отримана за 2021 рік при умові роботи з готівковою та безготівкою формами без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО)?
2. Якщо сума доходу складає 5 000 400 гривень, то чи є будь-які обмеження по обсягу доходу в готівковій та безготівковій формах (у разі якщо дохід за рік в готівковій формі складатиме 2 000 000 гривень, в безготівковій формі – 2 000 000 гривень), та чи можливе таке розподілення без РРО та/або ПРРО?
3. Якщо використання РРО обов’язкове, коли потрібно вибивати чек у разі відправки товару службою доставки: в момент відправки, отримання товару чи в момент отримання коштів у перевізника?
4. Які дії у разі якщо товар було повернуто?
5. У разі використання РРО та/або ПРРО чи можна видавати чек, коли покупець оплатив покупку на поточний рахунок?

У зверненні відсутня достатня інформація для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань, отже відповідь надається виходячи із загальних вимог чинного законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з пп. 2 п. 291.4 належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно зі ст. 292 ПКУ для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Статтею 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених
Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Відповідно до ст. 8 Закону № 265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО при здійсненні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, встановлюються Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13.

Статтею 9 Закону № 265 визначено випадки та умови, при яких суб’єкти господарювання можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки, зокрема:

при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ (п. 6 ст. 9 Закону № 265);

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону № 265).

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Разом з тим, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що з 01 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (станом на 01 січня 2021 року мінімальна заробітна плата становить 6 000,00 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

З огляду на зазначене, обов’язок застосовувати РРО та/або ПРРО платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу, встановленого ПКУ, та/або здійснення визначених п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ видів діяльності.

Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовника із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку через платіжний термінал та/або банківських терміналів самообслуговування (ПТКС, що належить банку) за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО та/або ПРРО може не застосовуватися.

Доставка товарів, придбаних за допомогою мережі Інтернет або за допомогою замовлення за місцем здійснення діяльності, може здійснюватися поштою, власною кур’єрською службою, сторонньою кур’єрською організацією, за договором з продавцем.

У разі доставки товару поштою (кур’єрською службою) за умови передоплати із застосуванням електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ), суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахункових документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків з відстроченим платежем – операції проводяться через РРО та/або ПРРО з використанням режиму попереднього програмування «кредит / післяплата / відстрочка платежу».

Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит, необхідно видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит / післяплата / відстрочка платежу». Таким чином, фіскальний чек, оформлений належним чином, повинен бути виданий покупцю при продажу товарів.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) на умовах часткової безготівкової (або за допомоги ЕПЗ) передоплати та готівкової післяплати можуть роздруковуватися фіскальні касові чеки окремо на передоплату та післяплату відповідно та видаватися покупцю при продажу товару.

При цьому при здійсненні розрахунків за товар (послуги), замовлені через мережу Інтернет або за місцем здійснення діяльності, суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО та/або ПРРО, у тому числі при здійсненні готівкових розрахунків та безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем та систем переказу коштів. Розрахункові документи, а також гарантійний талон (у разі необхідності) при продажу товарів (послуг), попередньо замовлених через мережу Інтернет або у місці здійснення діяльності, видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу під час передачі йому товару (послуги).

Щодо повернення товару необхідно зазначити, що п. 7 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, передбачено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.