Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.03.2021 р. № 1285/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування податкових зобов’язань постачальника та порядку складання розрахунку коригування при зарахуванні попередньої оплати за одним замовленням в рахунок оплати товару, поставленого за іншим замовленням, але не оплаченого покупцем, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює операції з  постачання товарів одному й тому ж покупцю за різними замовленнями. Хронологія подій за операціями з постачання товарів наступна:

поставка товарів за замовленням № 1: постачальником складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну (ПН № 1) виходячи з вартості поставлених товарів;

оплата покупцем товарів  за замовленням № 1 на суму, що перевищує вартість поставлених товарів; постачальником складено податкову накладну (далі –          ПН № 2) на суму попередньої оплати виходячи з різниці між вартістю поставлених товарів та сумою отриманої оплати;

попередня оплата покупцем товарів  за замовленням № 2: постачальником складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну (ПН № 3) виходячи з суми отриманої попередньої оплати;

поставка товарів за замовленням № 2, при цьому вартість поставлених товарів перевищує суму попередньої оплати за таким замовленням; постачальником складено податкову накладну (далі – ПН № 4) виходячи з різниці між вартістю поставлених товарів та сумою отриманої попередньої оплати (на поставлені товари, що не були оплачені);

досягнення домовленості між покупцем та постачальником про зарахування зайво сплачених коштів за замовленням № 1 в рахунок оплати за поставлені та не оплачені товари за замовленням № 2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення

яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Якщо внаслідок проведеного перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).

Щодо питання 1

У описаній у зверненні ситуації, якщо при отриманні оплати за товари, поставлені за замовленням № 1, постачальником – платником ПДВ було визначено податкові зобов’язання на суму сплачених коштів, що перевищує вартість таких поставлених товарів, та складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на попередню оплату товарів за таким замовленням (ПН № 2), та надалі за домовленістю сторін така попередня оплата зараховується в рахунок оплати поставленого та не оплаченого товару за замовленням № 2, за операцією з постачання якого постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні (ПН № 3 та ПН № 4), то постачальник – платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати за замовленням № 1 (ПН № 2). Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за замовленням № 1, сума яких перевищує вартість поставлених товарів за таким замовленням, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів за замовленням № 2.

Щодо питань 2 і 3

Розрахунок коригування, про який йдеться у відповіді щодо питання 1, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з підпунктом 112.8.2 пункту 112.8 статті 112 ПКУ вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (пункт 53.1 статті 53 ПКУ).

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.