Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.03.2021 р. № 1093/ІПК/99-00-04-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування грошової компенсації у розмірі вартості норм харчуваннята в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що замість норм харчуваннявиплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм військовослужбовцям Державної прикордонної служби, та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодооподаткування зазначеної допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 9¹ Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011)продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» (далі – Постанова № 426).

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України
від 20.07.2011 № 530 з метою організації продовольчого забезпечення в Державній прикордонній службі України згідно з нормами Постанови № 426 затверджено Положення про продовольче забезпечення в Державній прикордонній службі України на мирний час (далі – Положення
№ 530), розділом IIякого передбачено забезпечення особового складу Державної прикордонної служби України продовольством.

Відповідно до п. 2.2 розділу II Положення № 530 замість норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм згідно з чинним законодавством.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 якого дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Також доходи, зазначені у ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з
розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцямиДержавної прикордонної служби у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, у переліку, визначеному ст. 165 Кодексу, не вказані, а отже, оподатковуються  відповідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2  ст. 164 Кодексу на загальних підставах.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору
1.5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Водночас суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян (п. 168.5 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді грошової компенсації у розмірі вартості норм харчуваннявійськовослужбовцям Державної прикордонної служби включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьомуположеннями Кодексу не передбаченовиплатукомпенсаціївійськовогозбору як для податкуна доходифізичнихосіб.

Зауважуємо, що на даний час розглядається питання стосовно необхідності узгодження позиції щодо правомірності виплати рівноцінної та повної компенсації втрат доходів військовослужбовців у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, передбаченої п. 168.5 ст. 168 Кодексу, з Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннята реалізацію єдиної державної політики з адміністрування податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.