Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.03.2021 р. № 1151/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи нерезидента сум винагороди за надання послуг з навчання через мережу інтернет та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до інформації у зверненні Товариство з метою підвищення сервісу в магазинах, вдосконалення досвіду та застосування новітніх підходів у галузі роздрібної торгівлі та отримання досвіду планує отримувати послуги з навчання/семінарів персоналу від юридичної особи – нерезидента через мережу інтернет (за допомогою програм ZOOM, SKYPE тощо).

Юридична особа – нерезидент, яка надає послуги, не має статусу закладу освіти та не здійснює освітню діяльність.

Платник просить надати роз’яснення щодо оподаткування податком на доходи нерезидента виплат у вигляді компенсації вартості послуг із проведення нерезидентом навчання/семінару через мережу інтернет (за допомогою програм ZOOM, SKYPE тощо), сплачених резидентом на користь нерезидента.

 

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або субʼєкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі
15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Доходами з джерелом походження з України є, зокрема:

винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України (абзац «ж» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу);

інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (абз. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» освітня діяльність – це діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті. Заклад освіти – це юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Таким чином, якщо нерезидент, який надає послуги з навчання на території України, не має статусу закладу освіти та не здійснює освітню діяльність, то доходи такого нерезидента у вигляді компенсації вартості послуг з навчання через мережу інтернет не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Водночас звертаємо увагу, що у разі якщо нерезиденти здійснюють господарську діяльність на території України відповідно до вимог п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то така діяльність підпадає під визначення постійного представництва і оподатковується у порядку, встановленому п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Так, у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надано визначення постійного представництва, відповідно до якого постійним представництвом вважається постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, карʼєр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

При цьому відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з метою оподаткування до постійного представництва прирівнюються, зокрема, особи, які на підставі договору, іншого правочину або фактично мають та звичайно реалізують повноваження вести переговори щодо суттєвих умов правочинів, внаслідок чого нерезидентом укладаються договори (контракти) без суттєвої зміни таких умов, та/або укладати договори (контракти) від імені нерезидента, у разі якщо зазначена діяльність здійснюється особою в інтересах, за рахунок та/або на користь виключно одного нерезидента та/або повʼязаних із ним осіб – нерезидентів.

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника-резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в межах основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник-резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів, які є повʼязаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в межах основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з повʼязаних осіб-нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи-нерезидента, якщо такі нерезиденти є повʼязаними особами (абзац пʼятнадцятий п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, Кодексом надано перелік ознак (які є невиключними), що свідчать про наявність у резидента фактичних повноважень здійснювати в інтересах, за рахунок та/або на користь нерезидента відповідну діяльність, з метою оподаткування такого резидента як постійного представництва.

Тобто у разі наявності будь-якої ознаки, що наведені у п.п. 14.1.193 ст. 14 Кодексу, такий резидент  з метою оподаткування прирівнюється до постійного представництва.

Відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.

Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 цього Кодексу.

Отже, постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку і їх об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюється у загальному порядку.

При цьому, якщо резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів, які є повʼязаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в межах основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з повʼязаних осіб-нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи-нерезидента, якщо такі нерезиденти є повʼязаними особами.

В доповнення до викладеного у даній індивідуальній податковій консультації ДПС інформує.

Згідно з п.п. 112.8.2 п. 112.8 ст. 112 Кодексу вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного Кодексом (п. 53.1 ст. 53 Кодексу).

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.