Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо формування витрат фізичною особою – підприємцем, пов’язаних з ремонтом вантажних автомобілів, і в межах компетенції повідомляє.
Платник податку фізична особа – підприємець у зв’язку із внесенням змін до Кодексу в частині амортизації вантажних автомобілів Законом України
від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), запитує про включення до витрат запчастин для вантажного автотранспорту, які були придбані до набрання чинності зазначеного закону.
Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що основні засоби - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено статтею 177 Кодексу.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, визначений пунктом 177.4 статті 177 Кодексу.
До зазначених витрат, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 пункту 177.4 статті 177 Кодексу, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Кодексу).
Разом з тим, підпунктами 177.4.5 та 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Кодексу визначені витрати, які не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця та встановлені обмеження щодо них.
Законом № 466-IX, який набрав чинності з 23.05.2020, внесено зміни до
підпунктів 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Кодексу,
Водночас, Законом № 466 внесені зміни до Кодексу, зокрема, до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 пунктів 177.4 статті 177 Кодексу, які набрали чинності з 23.05.2020 року.
Так, відповідно до підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Кодексу не включаються до складу витрат фізичної особи – підприємця:
витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Кодексу;
документально не підтверджені витрати.
Згідно з підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Кодексу зазначені у статті 177 Кодексу підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.
При цьому амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
проведення поточного ремонту;
ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби:
земельні ділянки;
об’єкти житлової нерухомості;
легкові автомобілі.
Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування після 23.05.2020 має право (за власним бажанням) включати до складу витрат звітного періоду вартість запчастин для вантажного автомобіля, використаних під час поточного ремонту, за умови, що зазначений вантажний автомобіль застосовується у господарській діяльності та підлягає амортизації.
Зауважуємо, що вантажний автотранспорт придбаний до 23.05.2020 амортизації не підлягає.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |