Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2021 р. № 1243/ІПК/08-01-04-02-14

Головне управління ДПС у Запорізькій області розглянуло звернення  щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку отримання платником ПДВ помилково надмірно перерахованих йому грошових коштів від особи, з якою наявні договірні відносини, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариству (постачальнику) були помилково надмірно перераховані кошти за поставлений товар, які в той же день були повернуті.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ, складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) регулюються статтями 187 і 201 розділу V Кодексу.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 розділу V Кодексу).

Отже, у випадку відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів між платником податку, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на банківський рахунок платника податку, та при умові, що в рахунок отриманих коштів платником у подальшому не будуть постачатися товари/послуги, у особи, яка отримала ці кошти, не виникає об'єкт оподаткування ПДВ за такою операцією, а грошові кошти, що помилково зараховані на банківський рахунок платника податку, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

У іншому випадку, коли платник податку отримав кошти (в тому числі помилково) від іншої особи, з якою у такого платника наявні договірні відносини на предмет постачання товарів, то на дату такого отримання платник, відповідно до статей 187 та 201 розділу V Кодексу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в  ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Одночасно на дату повернення коштів відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу платник  повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН отримувачем коштів.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.