Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.03.2021 р. № 1244/ІПК/04-36-18-03-15

Головне управління державної податкової служби у Дніпропетровській області розглянуло запит Товариства щодо порядку оподаткування в податком на додану вартість (далі – ПДВ)  операцій із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування з 01.01.2021 року, а також необхідності застосування положень статті 199 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі — ПКУ), та, керуючись статтею 52 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює, зокрема, діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (КВЕД 55.10) та є платником ПДВ.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» від 4 листопада 2020 року № 962-IX (далі – Закон № 962)  запроваджено податкові   преференції для підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

Закон № 962 набрав чинності 23 грудня 2020 року, крім окремих положень, які набрали чинності 1 січня 2021 року.

Зокрема, з 1 січня 2021 року Законом № 962 запроваджено застосовування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010) (абзац сьомий підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ).

Застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), встановлене абзацом сьомим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, запроваджується Законом № 962 тимчасово, до 1 січня 2023 року  (пункт 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Законом № 962 встановлено обмеження щодо кола засобів тимчасового розміщування, оскільки ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків може використовуватися лише готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, діяльність яких належить до класу 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010.

На операції з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання) в інших об’єктах (засобах), зокрема, в таких, що перераховані в інших класах групи 55 (55.2, 55.3, 55.9), застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків не поширюється, і до таких операцій застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків.

 

Суб’єктам господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), з метою визначення правомірності застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання таких послуг слід керуватися:

Законом України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Закон № 324);

Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі – ДК 009:2010);

Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 23.12. 2011 № 396 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – наказ № 396);

Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 року №19 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі – Правила № 19).

Так, ДК 009:2010 відносить до класу 55.10 групи 55 КВЕД діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування. В свою чергу, з урахуванням вимог Наказу № 396 такий клас включає надання місць для переважно короткострокового проживання гостей і відвідувачів зазвичай на добовій або тижневій основі. Ця діяльність включає надання упорядженого житла в гостьових кімнатах або номерах люкс. Послуги включають щоденне прибирання та заміну постільної білизни. Також можливе надання широкого переліку додаткових послуг, таких як забезпечення харчуванням і напоями, паркування, послуги пралень, басейнів і тренажерних залів, місць для відпочинку та розваг, а також конференц-залів і місць для проведення нарад.

Такий клас включає діяльність з розміщування у:

готелях;

курортних готелях;

готелях класу люкс;

мотелях.

Такий клас не включає надання в оренду будинків, упоряджених або не упоряджених квартир чи апартаментів для постійного проживання зазвичай на місячний або річний термін.

Визначення термінів «готель» та «аналогічні засоби розміщення» надано статтею 1 Закону № 324 та Правилами № 19.

Згідно з даними визначеннями:

готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням.

аналогічні засоби розміщення - підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності, що складаються з номерів і надають обмежені готельні послуги, включно з щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.

Пунктом 1 статті 62 Господарського кодексу (далі – ГКУ) визначено, що підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою (пункт 4 статті 62 ГКУ).

Стосовно переліку послуг, які належать до категорії послуг з тимчасового розміщування (проживання), слід враховувати вимоги Закону № 324 та Правил № 19, згідно з якими:

готельна послуга – дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю;

основні послуги – обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором;

додаткові послуги – обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю,замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором.

Щодо віднесення операцій із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування та оподатковуються за ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків,  до неоподатковуваних операцій у розумінні  статті 199 ПКУ

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Виходячи з положень розділу V та підрозділу 2 розділу XX ПКУ до неоподатковуваних операцій  відносяться операції з:

постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 розділу V ПКУ включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування;

постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПКУ;

постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод).

Зазначені операції з постачання товарів/послуг відображаються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ, порядок заповнення якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016  за № 159/28289.

Отже, операції з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, що оподатковуються за ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків, не відносяться до неоподатковуваних операцій у розумінні статті 199 ПКУ.

Щодо віднесення Товариством з 01.01.2021 до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні/виготовленні товарів/послуг, необоротних активів, які використовуються у операціях з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування

Правила формування податкового кредиту визначено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

У зв’язку із запровадженням з 1 січня 2021 року ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування не встановлюється будь – яких обмежень щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні/виготовленні товарів/послуг, необоротних активів, які використовуються у зазначених операціях.

Таким чином, у разі придбання/виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, із сплатою ПДВ за ставкою 20 відсотків, що використовуються у операціях з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, суми податкового кредиту  формуються за загальновстановленими правилами, встановленими статтями 198, 199, 201 розділу V ПКУ.

Щодо необхідності застосування Товариством положень статті 199 ПКУ в частині нарахування податкових зобов’язань по  придбаних/виготовлених товарів/послуг, необоротних активах, які використовуються у операціях з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування.

У зв’язку з вищенаведеним, якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані з ПДВ за ставкою у розмірі 20 відсотків, призначені або починають використовуватися в операціях з постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, оподатковуваних за ставкою 7 відсотків, то обов’язку для нарахування сум податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у Товариства не виникає.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ).